Как образ печорина соотносится с другими персонажами романа-максим максимычем, верном, грушницким, вуличем? какие качества главного героя проявляются во взаимодействии с ними

печорин - уникальная и незаурядная личность с огромным потенциалом. главное его достоинство - и беспристрастный самоанализ. григорий точно знает свои достоинства и умело ими пользуется, однако, не скрывает и своих недостатков. а теперь о соотношении печорина с другими персонажами

грушницкий представляет собой антигероя печорина, а если быть точнее, его "кривое зеркало". грушницкий - слабая личности, занятая исключительно собой. он не замечает и не знает других людей. в характере присутствует чрезмерная самоуверенность и самолюбие, что лишает его возможности посмотреть на себя критически. стоит отметить, что грушницкий слишком стереотипный и, буквально, "вписан" в поведение "света".

вернер, в отличии от печорина - созерцатель, лишённый внутренней активности. его принцип - холодная порядочность.

максим максимыч - человек с золотым сердцем и доброй душой. он склонен прощать и смиряться с судьбой. на первое место он ставит долг. сам он свято верит в дружбу и любовь и готов всегда придти на . несмотря на свои положительные качества, штабс-капитан - простодушен, что делает его менее интересным героем, нежели печорина, однако, именно нему обнаружились сильные и слабые стороны печоринского типа: разрыв с существующим строем, одиночество и потерянность молодого поколения интеллектуалов.

вулич - антипод печорина, храбрость которого бессмысленна и лежит по ту сторону добра и зла, не различай какой-либо нравственной , стоящей перед душой. "фатализм" печорина - прост и банален, но он держится на реальных знаниях, исключая любые недочеты и промахи.

кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислюється над тим, що для неї є найважливішим, що їй потрібно понад усе. тієї миті у свідомості людини відбувається переоцінка цінностей і вона може змінитися. саме так сталося зі скруджем, головним героєм повісті "різдвяна пісня у прозі", автором якої є видатний ійський письменник чарльз діккенс.

твір розповідає про старого жмикрута скруджа, якого непокоїла жага до збагачення. окрім грошей, його ніщо не цікавило. для нього не існувало жодних моральних цінностей. скрудж не знав, що таке любов, співчуття, радість. гроші стали сенсом його життя. проте події різдвяної ночі назавжди змінили скруджа, його світосприйняття, думки, погляди.

життя скруджа можна умовно поділити на дві частини: до зустрічі з духами різдва і після неї. саме духи, що з'явились перед скруджем святкової різдвяної ночі, йому усвідомити справжній сенс життя, знайти духовні цінності, усе те, чого йому так не вистачало довгих років гонитви за багатством.

особисто на мене повість справила неабияке враження. вона мені зрозуміти, що в житті немає нічого важливішого за моральні якості та щирі людські стосунки. варто завжди пам'ятати про вічне, плекати й шанувати його в собі. я всім раджу прочитати чудовий твір чарльза діккенса "різдвяна пісня у прозі" та замислитися над сенсом буття, над справді важливими речами.