Якими були особливості козацького побуту?

Побут козаків.козаки жили на багатих землях: глибокі чорноземи, просторі пасовища, луки, численні заводнені , дрібнолісся. ці землі приваблювали до себе українців-землеробів. і хоч переважна більшість козаків займалася військовою справою, брала участь у сухопутних і морських походах, на запорожжі була ціла група козаків, які звалися "гіздюками","сиднями", або гречкосіями. вони жили по зимівниках, селах і бурдюгах, займалися хліборобством. землю вибирали біля річки, по схилах і в долинах. запорожці сіяли гречку, ячмінь, овес і горох, рідше — жито й пшеницю. зерно зберігали у спеціально викопаних ямах-погребах. стінки і дно погребів обмазували рідкою глиною, просушували і добре випалювали. з городини запорожці вирощували капусту, огірки, кавуни, дині, редьку, буряки, кукурудзу, цибулю, часник, гарбузи, тютюн і т. ін. найважливішою галуззю запорізького господарства було  скотарство. запорожці розводили коней, велику рогату худобу, свиней, знали й вівчарство. для рибного промислу на дніпрі, південному бузі з їхніми лиманами, косами, озерами та на азовському морі були влаштовані спеціальні заводи з куренями для проживання взимку. найвідомішим з них був гард на південному бузі. просолену і в’ялену рибу запорозькі промисловці продавали приїжджим українським, польським чумакам, грецьким, вірменським і турецьким купцям. значною промисловою галуззю було мисливство. полювали переважно на лисицю, хутро якої цінувалося надзвичайно високо. займалися також птахоловством і бджолярством. з меду запорожці готували напої, а з воску робили свічки для січової церкви, а також для монастирських і парафіяльних церков. 

Так как все действия проходили в ,воевали войны красной армии,а коммунисты победили в 1917 году на выборах могу с твердой уверенностью сказать ,что тогда была единая школьная форма(для девочек: белый фартук,сарафан с воротником и красный галстук(символика пионера))