«у кого кожний день в запасі півкоржа» пояснення

1

цей гордий небосхил, байдужий лиходій,

ще жодному із нас не підживляв надій:

де знайде зігнуту під тягарем людину,

іще один тягар він накидає їй.

2

ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

що вмерти мушу я, що строки в нас малі:

того, що суджено, боятися не треба.

боюсь неправедно прожити на землі.

3

як жалко, що мені, прихильнику вина,

дістався цей калам* і келія тісна!

ти висох молячись, а я в шинку промок.

зате для мокрого й геєна не страшна!

* очеретяне перо.

4

коли єство моє ліпив творець із глини,

зарані відав він про всі мої провини.

якщо від нього й гріх, чому мене він хоче

в день суду ввергнути в палаючі глибини?

5

настало свято. злих думок воно

немало зборе.

підчаший ллє у піалу вино,

ясне й прозоре.

намордник посту, молитов оброть

це свято зніме

із тих ослів, що ждуть його

о горе, горе!

ответ: Печорин сам по себе является лишним человеком в литературе, точно как Евгений Онегин Пушкина. Ему все надоедало в жизни, ни к чему он не привязывался. Ему была скучна жизнь, Печорин не был типичен для русского общества. Считался эгоистичным, сочетает в себе черты байронического героя эпохи романтизма, который не нашел себе применения.

Объяснение: