Сучасні акценти у поемі івана франка "мойсей" ,

чим глибше вчитуємося в наснажені патріотичним духом твори івана франка, тим більше переконуємося, що він - не тільки предтеча вільної україни, а й творець прагматичної системи конкретних завдань, од вирішення яких у двадцятому столітті залежало; а в двадцять першому залежатиме життя й сила нашої націоналноїної ідеї. франко - будівничий української державності. ми живемо в часи, коли майже всі перепроби, які нашому народові й нашій державі необхідно пройти, франко передбачив, описав і, щоб нам не збитися з дороги, програмно опрацював.

процеси внутрішньої сконсолідованості народу - власне, витворення нації із етнічної маси українців, взаємини українців із своїми владними провідниками, проблеми будівництва демократичного ладу, в якому мають бути пошановані соціальні, економічні, творчі права людини, наші стосунки з державами-сусі та з європою, - щодо всього цього знаходимо проникливі поради у франка.

у такому контексті найважливіше його поетичне творіння - поема „мойсей". а взагалі, якщо уявити творчість франка як наповнений мірі більших і менших світил космос, то серед них „мойсей" - найяскравіше видиво. поетичний вступ до „мойсея", що починається словами „народе мій, замучений, розбитий", - супутник тієї зорі, але водночас - автономна зірка, яка пульсує на осьовій лінії   світового простору франкових писань.

іван франко створив те послання до свого народу, на перший погляд, за випадкових обставин, але в житті великих людей, як узагалі в історії, дуже часто випадок є ознакою логіки неуникненної закономірності. видавець поеми кароль беднарський у вже готовій верстці книжки помітив, що лишилися незаповненими кілька сторінок, і попросив автора написати, очевидно, прозою, невелику передмову. це було 19 липня 1905 року, а вночі на 20 липня передмова була написана, причому не прозою, а віршем.

чи був цей твір інспірований поезією пантелеймона куліша „до рідного народу"   з відомим початком: „народе без пуття, без честі і поваги"? складне питання. і. франко негативно ставився до деяких писань п. куліша, в тому числі й до згаданого вірша, але слушно відзначив, що „хиби його (куліша) особистої вдачі і його світогляду в очах потомності значно вменшаться, а зате великі його заслуги визначаться виразніше".

можливо, кулішеве звернення до народу зблиснуло перед франком, коли почав писати своє звернення, але для нас важливо збагнути не поштовх до писання, а різницю в поглядах двох класиків на народ. оцінюючи в основному лише козацькі сторінки нашої історії (та й то не завжди автор „чорної ради" картає український народ, а франко, різкі, безпощадні характеристики українського народу, виставляє і його незаперечні високі якості, показує переможну та ясну будущину нашої нації. в поетичному вступі до „мойсея" нема базованої на якійсь фольклорній прикметності чи на якійсь одній історичній події і зачиненої на цьому вузької, народницької думки. народ у розумінні франка - це рухома, суперечлива в своєму розвитку, але зростаюча в своїй духовності невмируща сила, яка прагне свободи і дає свідомість колективного безсмертя мислячій національній одиниці.

у поетичному вступі до „мойсея" геній франка вже був на висоті цієї поеми, крім того, він був змобілізований не лише цейтнотом короткої липневої ночі, а й відчуттям браку часу на реалізацію численних задумів, які роїлися в ньому. тут геній франка явив себе в досконалій довершеності, яку в українській літературі можемо ще спостерігати в „посланії" т. шевченка „і мертвим, і живим, і "

поетичний вступ до „мойсея" написаний класичними терцинами -формою, яку франко вперше використав і яку довів до надзвичайної гнучкості й блиску в нашій поезії. судячи з того, як рідко після франка українські поети зверталися до терцини, можна зробити висновок, що ця непокірна форма не піддавалася їм і що досі її неперевершеним приборкувачем і паном у нас є франко. терцина до нас і взагалі до європейської поезії прийшла з італії; славу цій складній поетичній, широко для фантазії відчиненій строфі зробив данте, наповнивши її філософським змістом „божественної комедії". між іншим, у передмові до своєї книжки про данте, писаній 1912 року, франко згадує, що він, ще „бувши учеником гімназії в дрогобичі, читав деякі уступи дантової поеми в німецькім перекладі, а потім пробував читати цілість у польськім перекладі". незважаючи на те, то німці, поляки та інші європейці перекладали терцини данте своїми мовами частіше й більше, як українці, саме в українській поезії, завдяки франкові, терцина прижилася найкраще. в „божественній комедії", до речі, є також звертання до італії, до народу.

в будові терцини закладена вимога троїстої повторюваності і потрійного оновлення думки, а сам принцип потрійності лежить в основі ораторської і взагалі будь-якої аргументації, а якщо вдуматися глибше, то між терциною і всіма троїстими реаліями і символами, від святої трійці до тризуба, існують незримі, але базовані на законі природи похопні зв'

Объяснение:

мне на УАЗик и и мне мне тоже нужна Я тоже и Наверно так и посмотрим как надо сделать Мы будем вот так шесть решение это значит мы будем шить рычания делать Значит мы будем показать