Тезисне конспектування тексту на 200 слив.

Заяц в лес бежал по лугу.  я из лесу шел домой, —  бедный заяц с перепугу  так и сел передо мной!   так и обмер, бестолковый,  но, конечно, в тот же миг  поскакал в лесок сосновый,  слыша мой веселый крик.  и еще, наверно, долго  с вечной дрожью в тишине  думал где-нибудь под елкой  о себе и обо мне.  думал, горестно вздыхая,  что друзей-то у него  после дедушки мазая  не осталось никого.  с перепугу  передо  конечно  наверно  долго  горестно  после

Твір на тему етика спілкування (стаття в газету на морально-етичну тему)             етика спілкування             (стаття в газету на морально-етичну тему)             слово "етика" часто асоціюється з мораллю, нудними повчаннями батьків, безглуздими обмеженнями, які на себе люди, аби зіпсувати собі усі радощі життя. "етика спілкування" - вираз трохи кращий, хоча й від нього відгонить чимось нудотно-правильним, як думки маминих мазунчиків, які (мазунчики) вчаться тільки на "відмінно", не палять і не ходять на дискотеки.             однак усе не так просто. етичність конкретної людини здається несуттєвою рисою характеру, доки на вас не впливають її вчинки.             якщо вам випадало колись бути в дитячому таборі при розподілі по палатах, то проблема гідних сусідів раптом поставала несподівано гостро. якщо ви залежали від нечесних людей або тих, хто не додержує свого слова, то певен, що ви зрозумієте мене.             етичні принципи людини - це ті закони існування, яким вона підпорядковує свої вчинки. зрозуміло, що кожному видні з погрібника; в усьому можуть бути крайнощі: якісь принципи нам можуть здаватися абсурдними, як-от: берегти свою незайманість до одруження, не вживати алкоголю; а деякі люди з невідомих причин перетворюють кожен свій день на якесь "етичне животіння" - те не роби, того не кажи, того уникай! жах який! але з безпринципними людьми, як показує практика, простіше тільки з першого погляду, а в дійсності набагато складніше. за відсутності ідеалів і переконань у спілкуванні нема й не може бути ніякої стабільності. ніхто не може передбачити наслідки того чи іншого їх учинку чи реакції на певні обставини. якщо ж ця тенденція прогресує, то суспільство проголошує таких людей соціально небезпечними й захищається від них куленепробивними вікнами психіатричних лікарень і тюремними ґратами.             цікаво й те, шо ніхто, навіть запеклі кримінальники, не вітає й не приймає повної аморальності. навпаки, ті ж в'язні досить жорстоко карають інших за порушення власних, хоч і вовчих, але законів!             як же утримати рівновагу, не перетворюючи життя ні на купу заборон, ні на торжество тваринних інстинктів? є одне правило: "як хочете, щоб до вас ставились, так і ви ставтесь до інших". якщо ж, скажімо, ніколи не бажаєте агресії щодо себе, то варто зовсім виключити її зі своїх норм ставлення до людей.