Твір роздум на тему чому я займаюсь ранковою зарядкою, або яку пору року я люблю найбільше і чому

Твір - роздум про пору року я не знаю, яка в мене улюблена пора року. мені складно вирішити, адже всі вони різні й неповторні. мало хто любить зиму через те, що в цей час року холодно, дні стають короткими, постійно йде сніг і хочеться якомога менше часу проводити на вулиці. але зима — це період свят і подарунків, які ми проводимо в колі сім’ї. це можливість пограти в сніжки або зліпити сніговика з друзями. мені подобається спостерігати, як сніжинки повільно з неба. але зима — не найкраща пора року для мене. весна — період, коли все розквітає. це час ніжності та романтики. приходять перші сонячні й теплі дні. співають птахи, зеленіє трава. навесні настрій у людей поліпшується, тому що наближається літо. і хоча весна не є моєю улюбленою порою року, але мені подобається, як поступово стає тепліше та розпускаються перші квіти.

Ранкова гімнастика або зарядка мається на увазі під собою комплекс кількох нескладних вправ, які виконуються щодня вранці.        я кожного ранку виконую вправи з гімнастики. але не всі цього роблять, більшість кажуть, що це  даремне заняття, а я з ними не згоден. якщо людина буде займатися ранковою гімнастикою, вона стане сильніша, гарніша, сміливише.       ранкова зарядка є організму підбадьоритися після сну, коли все знаходиться в стані спокою. фізичне навантаження дуже важливе для людини, вона сприяє зміцненню здоров'я, підвищує життєвий тонус організму, сприятливо впливає на нервову систему. люди, які постійно займаються ранковою зарядкою, мають підвищену працездатність, хороший апетит і здоровий сон. зарядкою краще займатися систематично і взяти це за звичку. нею можуть займатися люди будь-хто від малюка до дідуся. зарядка особливо потрібна для людей з малорухливим способом життя і тим, хто займається розумовою працею.

Безумовно, я не відчуваю себе самотньою, бо спілкуюся з усіма однокласниками, хоч наш 9а і розбився на групи. я намагаюся бути з усіма доброзичливою, всім, хто до мене звертається (я не відмінниця, але твердо знаю шкільні дисципліни), проте списувати не нікому, просто пояснюю. усі знають мої принципи щодо списування, і ніхто не ображається. представники всіх трьох угрупувань, на які розбився наш клас, намагаються залучити мене до своїх кіл, але я відмовляюся від їхніх запрошень, бо вважаю, що клас повинен бути єдиним колективом. я впевнена, що у мене будуть справжні друзі, на все життя. а поки що народна мудрість «приятелів тьма, а вірного друга нема» — це про мене.