Контрольна робота. творчість в. симоненка, м. павленко, л. пономаренко. 7 клас.

Варіант 1і рівень (4 ).1. з якого матеріалу дівчинка анна з поезії ліни костенко «кольорові миші» робила кольорових мишей? а) пластилін; б) лоза; в) сухе листя; г) кольоровий папір. 2. яка річка є місцем розгортання дії у вірші ліни костенко «чайка на крижині»? а) дніпро; б) одра; в) вісла; г) волга. 3. що, на думку василя симоненка, людина не в змозі вибирати у своєму житті? (за віршем «лебеді материнства»).а) друга і дружину; б) друга і по духу брата; в) матір та батьківщину; г) друга та батьківщину. 4. який вірш василя симоненка наповнений жагою до нових відкриттів, закликом до активної діяльності? а) «лебеді материнства»; б) «ти знаєш, що ти – людина? »; в) «гей,нові колумби й магеллани»; г) «крила». 5. які чарівні речі були в домі у софійки з повісті м. павленко «русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських»? а) коралі та шафа; б) коралі та скриня; в) скриня та шафа; г) шапка-невидимка та коралі. 6. як звали чоловіка, у якого гордій кулаківський підступом забрав землю (за повістю м. павленко «русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських»)? а) сергій пустельник; б) валентин білий; в) данило міщенко; г) олександр. 7. чим жінки підкормлювали полонених німців у новелі любові пономаренко «гер переможений»? а) супом; б) кашею; в) вареною картоплею; г) пирогами. 8. хто був зображений на фотокартці, яку німець фрідріх любив показувати усім (за новелою любові пономаренко «гер переможений»)? а) він у молодості; б) його дружина; в) його син; г) його дочки. іі рівень (2 ).9. установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього.1. «кольорові миші»; 2. «чайка на крижині»; 3. «ти знаєш, що ти – людина? »; 4. «гей, нові колумби й магеллани». а) кораблі! шикуйтесь до походу!       мрійництво! жаго моя! живи! б) за тобою завше будуть мандрувати      очі материнські і білява хата.в) більше тебе не буде      завтра на цій землі…г) і той сусід сказав тоді у тиші:       – панове судді. я її привів…д) в цьому році зима      не вдягала білої свити… 10. установіть відповідність між героєм повісті марини павленко «русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських» та його характеристикою.1. вадим.2. сашко.3. валентин.4. ростик. а) тато софійки; б) братик софійки; в) колишній однокласник софійки та її хороший друг; г) однокласник софійки, хлопець, який їй подобався; д) наречений сніжани. ііі рівень (3 ).11. охарактеризуйте образ сашка з повісті марини павленко «русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських».12. як ставилися діти до полоненого німця фрідріха з новели любові пономаренко «гер переможений»? 13. у чому сусід звинувачував дівчинку анну з вірша ліни костенко «кольорові миші»?

Історія рідної землі аби впевнено і зрозуміло провести дослідження назви нашої землі – україна, треба почати з такого розповсюдженого і в той час ніби невідомого нам слова "кор". корінь "кор", як бачимо, присутній в дуже багатьох близьких і, на перший погляд, далеких за значенням слів: кора, коротити, коритись, короста, корма, корпус, король і багато інших. але нас цікавить зараз лише назва нашої країни, отож будемо досліджувати різні значення слова край, бо зрозуміло, що україна (вкраїна) має в своїй основі якраз цей корінь. слово "край" як іменник чоловічого роду. значення: лінія, що обмежує поверхню чого-небудь (тобто: кінець); найвіддаленіша від центру частина якої-небудь місцевості; околиця; невелика частина, відділена від чогось (тобто: окрайок, окраєць, шматок); закінчення, припинення якоїсь дії, стану; закінчення життя; смерть; те ж саме, що країна (тобто держава, країна); місцевість, область, район і т. ін., що має певні природні й кліматичні особливості; сторона; слово "край" як прийменник. значення: указує на місцезнаходження предмета поблизу іншого. синонімами до прийменника "край" є такі слова: біля, коло, побіля, попри, поблизу, при, окрай, близько а ще "край" є наказовою формою дієслова "краяти", що означає: наділяти-нарізати (ділянки землі), відділити частину чи шматок (окрайчик хліба), в алегоричній формі: краяти от якраз дієслово "краяти" є найбільш підходящим об'єктом для нашого дослідження. бо, як на мою думку, у процесі словотворення дієслово було першим. а іменник вже був результатом дії. дуже прозорий і надійний зв'язок: украяна земля, кожний наділ якої має свого хазяїна: поле – хлібороба, місцевість – князя (ще й зараз в багатьох місцях землю селянам не наміряють чи наділяють, а – нарізають). тоді як степ широкий на тисячі кілометрів є диким, вільним тобто, і пасися там хто хоче аж поки сильніші не проженуть. аж проситься висновок: україна – земля що має хазяїна (поділена тобто). збереглась в багатьох місцевостях ця сама назва другого кореня із другим звучанням: поділля. зустрічається в рукописах раніше від назви "україна". але це не означає більшої давності. те, що слово "краяти" є дуже давнім, може підтвердити наявність цього кореня у багатьох мовах, в тому числі і в санскриті. і походить від кореня "кор". десь я вичитав, що то значить: камінь. а звідтіля коростишів та інші подібні назви. але цього твердження в неті вже не знайшов. зате знайшов багато іншого, більш цікавого. багато авторів відзначають спорідненість слів "кора" і "коло". бо знята древнім нашим предком камінним ножем кора із стовбура має форму кола і її виправляють аби була плоскою. в одній місцевості "р" погано вимовляли, то говорили не "коро" а "коло". діти ж і в наш час до певного віку так говорять. отже предмет, яким знімали кору, загострений камінь наприклад, мусив називатись "кор" або "кол" по-дитячому. кол чи кіл (кілок) – загострений був надійною зброєю. що можна робити кором? – корояти (крояти чи краяти), коротити (палицю чи життя), корити чи підкорити, оскорити (ошкурити а звідтіля і шкіра) кору ж. між іншим: мовлене поляком слово "кора" для нашого вуха звучить як "кожа" чи "коржа". тож коржі теж родичі кори. перерахування інших прикладів, ще й в мовах інших народів, займе дуже багато місця. уявіть собі ту сиву давнину, коли краяли і ділили все кам'яними ножами. тож, як я надіюсь, древність походження слова "україна" для читача є очевидною. якщо гард – це город, то "город" – слово явно місцеве, бо я, як автохтон, прекрасно розумію його походження. голова роду живе за огорожею у місці, що й називається городом. інше походження слова "город": гор – це, що по іншому звучить, той же "кор". городити чи кородити означає відгороджувати камінням певну ділянку від іншої місцевості. та й рів (і вал також) для огорожі треба рити з камֹяної кирки. а вже лопата для відкидання землі може бути дерев'яною. ще років з тридцять назад на токах, де зберігається зерно, для того, щоб його не пошкодити, користувалися дерев'яними лопатами. те ж саме означає і інша назва україни – поділля. якщо хто думає, що поділля лише понад дністром, то він помиляється. подоли є в києві та київській області, багато їх і в полтавській.