Характеристика діда савки оповідання "ніч перед боєм"

Ответ оставил гость савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. було йому літ сімдесят чи, може, й більше. він був маленький, з підстриженою борідкою. був би він сильно схожий на святого миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак портрет хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід платон, ідучи за савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — чого вони так тієї смерті бояться? раз уже війна, так її нічого боятися. уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. еге, — промовив савка. — скільки літ їх учили, ти подумай, платоне. а вони тікають. от він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? стійте тікать! чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові психологічна характеристика (думки, почуття тощо) я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. а до війни я був садівником. сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе. капітан колодуб так тепло і разом з тим з такою тонкою, знайомою всім іронією усміхнувся, що за ним тихо усміхнулася вся землянка ну, сідайте, повезем. чого стали? — сказав дід платон. він стояв уже біля човна з веслом. — повезем уже, а там, що бог дасть. не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… куди ти хитаєш? човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас характер (учинки, ставлення до інших) командир умів оповідати. вони були добрі бійці, і петро колодуб любив їх я дивився на діда платона і з насолодою слухав кожне його слово. дід вірив у нашу перемогу. він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу характеристика героя іншими персонажами

руслан женится на людмиле. людмилу крадет злой колдун. царь (отец людмилы) даёт приказ, что поедут четыре рыцаря. кто найдёт его дочь тот станет её мужем. они поехали. по дороге руслан встречает своего противника и происходит битва. колдун узнаёт об этом. он послал свою сестру (колдунью) на разрушение плана. когда руслан ехал по лесу, то увидел маленькую пещерку и зашёл в неё. там оказался добрый дедушка. он все рассказал руслану. и руслан дальше поехал на поиски людмилы. колдунья увидела другого рыцаря (соперника руслана) и сказала ему, что пусть он езжать домой, а потом у руслана он украдёт людмилу. он так и сделал. руслан попал в другой лес. там его одурманила колдунья, но руслан выбрался. другой рыцарь (соперник руслана) нашёл себе жену. руслан нашёл людмилу, но была битва между ним и колдуном. руслан победил. он поехал домой, но там его ночью убили. это был его соперник. он забрал людмилу. он уехал к царю. пришёл тот же дедушка, и спас руслана. он дал ему кольцо. когда соперник приехал к царю, то он не смог вывести людмилу из сна, но приехал руслан, и спас людмилу. и они поженились.