Корисні копалини з яких виплавляють метали називають? !

у надрах україни залягають мінерали і породи, що містять різні метали – від алюмінію і заліза, які є найбільш поширеними у земній корі, до рідкісних елементів, що трапляються лише зрідка або розсіяні у невеликій кількості як домішки до інших мінералів. запаси одних руд   не мають промислового значення. а за запасами залізної, марганцевої, титанової та уранової руди україна посідає перше місце серед країн європи, за запасами ртутної руди   –друге (після іспанії). видобуток цих корисних копалин здійснюється у великих обсягах, наша держава забезпечує свої потреби та продає їх іншим країнам.

більшість родовищ руд пов'язана з українського щита, а також давньої (донецької) і молодої (карпатської) складчастих областей.

руди чорних металів. україна є унікальною країною світу за запасами й розміщенням покладів залізних і марганцевих руд, з яких виплавляють чорні метали (чавун, сталь). надзвичайно вигідним для господарства країни є те, що найбільші родовища цих ресурсів розміщені поряд – у межах дніпропетровської та сусідніх з нею областей.

загальні запаси залізних руд становлять понад 27  млрд т. одним із найбільших у світі є криворізький залізорудний басейн (кривбас). він охоплює низку родовищ, що тягнуться смугою завдовжки понад 100  км через дніпропетровську, кіровоградську та миколаївську області. промислове   освоєння басейну почалося у xix  ст. найбільше значення для господарства мають багаті (з вмістом заліза понад 46  %) і високоякісні руди – червоні залізняки (гематити), які майже не мають шкідливих домішок. їх видобувають шахтним способом. бідні руди (залізисті кварцити), що мають менший вміст заліза (від 20  %), розробляють відкритим способом (у кар’єрах). гірничі розробки досягають глибини понад 1  000  м. залізні руди з високим вмістом металу залягають також у кременчуцькому (полтавська область) і білозерському (запорізька область) залізорудних районах. їх видобувають як у кар’єрним, так і в шахтним способом. у керченському басейні (крим) зосереджені відносно бідні руди. незначна глибина залягання і велика потужність пластів сприяли активному їх освоєнню кар'єрним способом ще з кінця хіх  ст. нині руда там вже не видобувається. натомість перспективним може стати приазовський залізорудний район (запорізька область).

Столица КНР Пекин – важнейший политический, административный, экономический и культурный центр страны. По-китайски город называется Бейдзин (Beijing), что означает "Северная столица". В центре китайской столицы располагается Запретный город. Эти величественные дворцы и императорские покои называли ещё Пурпурным городом, вступит в который на протяжении пяти веков не имел права ни один смертный, кроме самого «Сына Неба», его слуг и приближённых. Он расположен в северной части Великой Китайской равнины, в 120 км от моря, на издавна сложившихся важных торговых путях, которые связывают северо-восточные и северные районы страны с восточными, южными и западными. С западной и северной сторон район Пекина окаймлен горами, и лишь в 50 км от него проходит один из участков Великой Китайской стены. А в направлении на юг он не имеет четко выраженных природных рубежей.

Объяснение:

Считается, что история Пекина насчитывает около 3000 лет. Первое упоминание о населенном пункте на этом месте относится ко второму тысячелетию до нашей эры. Затем город продолжал расти и под разными названиями служил столицей различных государственных образований, хотя в эпохи империй Тан и Сун столицами всей страны были другие города. Только с началом правления монгольской династии Юань в XIII в. Пекин (под названием Ханбалык, т. е. «город хана») становится столицей Китая. Затем, после воцарения династии Мин, он сначала опять теряет свои столичные функции, но с 1421 г. снова становится столицей (под названием Бэйцзин – «северная столица»). С тех пор и до наших дней Пекин остается столицей Китая, за исключением периода 1929–1949 гг., когда гоминьдановское правительство перенесло столицу в Нанкин (правильнее – Наньцзинь, т.е. «южная столица»). В 1949 г. Пекин был провозглашен столицей КНР.