Сообщение о святочных гаданиях на руси, завязка, кульминация, развязка поэмы "светлана" попроси больше объяснений

Просветленный (25543) в. а. жуковского «светлана» .    завязка – гадание    (раз в крещенский вечерок девушки гадали; вот красавица одна к зеркалу садится с тайной робостью она в зеркало глядится)    кульминация – встреча с мертвецом    (на средине черный гроб и гласит протяжно поп: "буди взят могилой! "; ворон каркает: печаль; кони, сани и жених будто не бывали; глядь, светлана… о творец! милый друг ее — мертвец! ;   к ней в уголок белоснежный голубок с светлыми глазами, тихо вея, прилетел… )    развязка – пробуждение, встреча с возлюбленным.    (статный гость к крыльцу идет… кто? жених светланы; та ж любовь в его очах, те ж приятны взоры).

так, я згодна з тим, що життя – це можливість, і варто нею скористатися.

ця теза стосується кожного, бо життя дається лише один раз, і треба використати всі надані можливості для того, щоб зробити його кращим і цікавішим. прожити життя треба так, щоб залишити у ньому слід. у кожного з нас є вибір, як саме влаштувати своє життя. і від цього вибору залежить наше майбутнє.

життя – це можливість. можливість стати щасливим та зробити щасливим когось. зробити щось корисне, здійснити свою мрію або… просто жити. життя нам надане для того, щоб ми могли відчувати та розуміти. і ніколи не пізно зупинитися, подумати та щось змінити.

життя – це можливість побачити світ. зрозуміти інших людей і навчитися з ними спілкуватися. це можливість кохати і дарувати свою любов, можливість відчувати. навіть негативні емоції, які інколи виникають у всіх нас – роздратування, страх, гнів,    якщо вони в міру,  – це також одна зі складових нашого життя. життя – це можливість іншим. рідним, близьким, друзям, а, при потребі, і зовсім незнайомим людям.

на жаль, для всіх життя – це можливість розвитку та руху вперед. дехто нехтує всім цим, нехтує наданими можливостями і своїми руками руйнує своє життя. згадаймо, скільки лихих, злих людей живе у нашому світі. а скільки молоді    самі вкорочує собі віку, вживаючи наркотики та алкоголь, поводячись аморально. але ж можливості, які дарує нам життя, у всіх однакові. просто хтось ними зумів скористуватися, а хтось – ні.     

у літературі чимало прикладів, які доводять дану тезу. розглянемо  поему т. г. шевченка «наймичка». автор змальовує молоду дівчину, яка, народивши позашлюбну дитину, не відрікається від неї, а, навпаки, використовує першу ж ліпшу можливість бути з нею. весь сенс ганниного життя полягав у цій можливості. і вона нею скористалася. іншої можливості бути з сином і забезпечити йому гідне життя у неї не було.

багато прикладів підтвердження даної тези наводить і саме життя. я знаю жінку, яка після жахливої аварії в дуже важкому стані потрапила до лікарні. їй запропонували операцію, але попередили, що шансів на одужання дуже мало. та без операції їх узагалі не було. і жінка погодилася. а після того, як вона прийшла до тями після операції, сказала: «я просто дуже хотіла жити. у мене був шанс – хай один з тисячі – я не могла його проґавити! »

для всіх нас життя – це можливість. можливість добре закінчити школу і вступити до вузу. можливість отримати відповідну освіту. можливість стати кимось у цьому житті і здійснити свої мрії. для цього треба лише зуміти скористатися наданою можливістю.