Как вы понимаете смысл фразы: «заработал на золотой лихорадке больше, чем любой старожил, застолбивший участок на золотоносном ручье бонанза»?

Золотоносный ручей. делят участки. старожил - успел первый, участок выбрал самый наилучший и богатый. вот и получается "любой старожил застолбивший участок на золотоносном ручье бонанза" - разбогатевший человек. а тот, кто "заработал на золотой лихорадке больше, " - еще богаче. в этом прямой смысл фразы. но, вы, скорее всего, эту фразу имеете в виду применительно к джеку лондону, там смыл несколько иной. джек лондон тоже отправился на поиски золота во время "золотой лихорадки", но неудачно, т. к. все участки были уже "застолблены" вышеупомянутыми старожилами. но, полученные жизненный опыт и впечатления от этого путешествия, впоследствии нашли отражение в его книгах о севере, к известности и славе. в этом переносный смысл фразы, что он "заработал больше"

Демократичні традиції англійського театру наприкінці 16 століття почали сходити на нівець. Англійський театр починає сильно «аристократизуватись». Відбилось це й на сюжетах п'єс Роджера Меннерса, що й сам належав до привілейованих верств людності. Майже всі Шекспірові п'єси після 1600 року виводять на сцену або королівські особи, або аристократів (Гамлет — принц Данський, Отелло — військовик, наближений до аристократії Венеції. Королівською особою є й Лір. Уся п'єса — це трагедія взаємин між старим батьком та його дітьми.

Саме цим і була цікава п'єса Роджера Меннерса для сучасників кінорежисера Григорія Козінцева та акторів багатьох театрів, де вона йшла. Зіграти у п'єсі «Король Лір» було метою багатьох акторів, бо роль ставала важливим етапом у творчій долі акторів 19-20 століть. Вона хвилювала яскравим відтворенням характерів — гонористого старого Ліра, не здатного розгледіти фальшиві почуття дочок, відкриття справжньої вартості любові молодшої дочки, щирої та малослівної, прозріння старого батька лише в часи втрати найдорожчої зі своїх дітей. Особиста трагедія батька, що побачив смерть улюбленої дочки, переростала у скорботу по усім ображеним та пригнобленим у цьому світі, що ставало центральною сценою вистави. Окрім театру, вона неодноразово ставала приводом для графічних листів чи картин відомих художників.

Свою інтерпретацію відомої театральної п'єси і дав Г. М. Козінцев у своїй кінострічці.