5. возникновение самостоятельных политических центров на руси в 12 – 13вв. было результатом 1)нашествия ордынцев 2)упадка феодального хозяйства 3)политической раздробленности 4)складывания товарного хозяйства 6. в 12в. усиление политической независимости местных князей к 1)усилению обороноспособности княжеств 2) упадку 3)прекращению феодальных усобиц 4) возникновению феодальной раздробленности 7. особенностью политического устройства киевского княжества, отличающего его от других княжеств, было (а) 1)наличие сильного веча 2)приглашение горожанами одновременно двух князей из разных династий 3)абсолютная власть князя 4)участие кочевников в выборе князя 8.одной из причин начала феодальной раздробленности на руси было 1)принятие христианства 2)обострение социальной борьбы 3)ослабление внешней опасности 4)закрепощение крестьянства 9. верховная власть в новгороде принадлежала 1)князю 2)вечу 3)совету господ 4)посаднику 10. целью политики ивана калиты было (а) 1)создание московской патриархии 2)организация борьбы против ордынского ига 3)создание централизованного государства 4)усиление москвы

Радя́нський Сою́з, офіційна назва — Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (СРСР)[7] — федеративна соціалістична держава в Північній Євразії, яка існувала з 1922 по 1991 рік. Формально – союз декількох національних радянських республік; на практиці – однопартійна[8] диктатура, з високим ступенем централізації уряду та плановою економікою[9], якою керувала Комуністична партія, столицею якої була Москва в її найбільшій республіці — Російській РФСР. Іншими великими міськими центрами були Ленінград, Київ, Мінськ, Ташкент, Алмати та Новосибірськ. СРСР був найбільшою за площею країною світу, що простягалась понад 10 000 кілометрів зі сходу на захід, перетинаючи 11 часових поясів і понад 7200 кілометрів з півночі на південь. Її територія включала більшу частину Східної Європи, а також частину Північної Європи та всю Північну та Середню Азію. Країна мала п'ять кліматичних зон, таких як тундра, тайга, степи, пустелі та гори. Її різноманітне населення було спільно відоме як радянський народ.

Коріння Радянського Союзу сягає Жовтневого перевороту 1917 року, коли "більшовики" – радикальна фракція Російської соціал-демократичної робітничої партії на чолі з Володимиром Леніним – скинули Тимчасовий уряд, який раніше замінив монархію. Більшовики створили Російську Радянську Республіку,[a] розпочавши громадянську війну між більшовицькою Червоною армією та багатьма антибільшовицькими силами по всій колишній імперії, серед яких найбільшою фракцією була Біла армія. Згубний відвабний ефект війни та політика більшовиків призвели до 5 мільйонів смертей під час голоду 1921-1922 років на Поволжі. Червона армія розширювалась і допомагала місцевим комуністам у захопленні влади, встановлюючи так звані ради, пригнічуючи своїх політичних опонентів та непокірних селян через політику червоного терору та воєнного комунізму. У 1922 році комуністи перемогли, утворивши Радянський Союз з об’єднанням Російської, Закавказької, Української та Білоруської республік. Розпочата Леніним нова економічна політика призвела до часткового повернення вільного ринку та приватної власності, що призвело до періоду економічного підйому.

Після смерті Леніна в 1924 році та короткої боротьби за владу, Йосип Сталін прийшов до влади в середині 1920-х. Сталін пригнічував політичну опозицію під час свого правління всередині Комуністичної партії, почав дотримуватись державної ідеології марксизму – ленінізму, завершив нову економічну політику, започаткувавши централізовану планову економіку. Як результат, країна пережила період бурхливої індустріалізації та вимушеної колективізації, що призвело до значного економічного зростання, а також спричинило техногенний голод 1932–1933 років та розширило систему трудових таборів ГУЛАГ, засновану ще у 1918 році. Сталін також розпалював політичну параною і провів Великий терор з метою усунення противників своєї партії шляхом масового свавільного арешту великої кількості людей (військових керівників, членів Комуністичної партії та простих громадян), яких потім відправляли до виправно-трудових таборів або засуджували до смертної кари.

23 серпня 1939 року після невдалих зусиль сформувати антинацистський союз із західними державами,[10] совіти підписали угоду про ненапад з нацистською Німеччиною. Після початку Другої світової війни формально нейтральний СРСР вторгся та анексував території кількох східноєвропейських держав, включаючи Східну Польщу та балтійські країни. У червні 1941 році німці вторглися до СРСР, відкривши найбільший і найкривавіший театр війни в історії. Зрештою, радянські війська захопили Берлін та виграли Другу світову війну в Європі 9 травня 1945 року. Територія, яку захопила Червона армія, стала сателітами Східного блоку. "Холодна війна", що розпочалася в 1947 році внаслідок повоєнного панування радянської влади у Східній Європі, де Східний блок протистояв Західному блоку, який у 1949 році об'єднався в Організацію Північноатлантичного договору.

Після смерті Сталіна в 1953 році під керівництвом Микити Хрущова наступив період,