Коли і за яких оставин гетьманська булава дісталася демяну многогрішному?

у  1668  році петро дорошенко призначив дем'яна многогрішного наказним гетьманом  лівобережної україни, оскільки сам був змушений повернутися на  правобережжя. наступ московських військ під командуванням князя  григорія ромодановського  на  сіверщину  (на  ніжин  і  чернігів), відсутність військової від петра дорошенка, сильні московські залоги в містах, тиск промосковськи налаштованої частини старшини і православного духовенства (особливо чернігівського архієпископа  лазаря барановича) примусили дем'яна многогрішного піти на переговори з царським урядом.

з іншого боку, він мав власні амбіції  — титулу  «наказного гетьмана сіверського»  йому було замало, прагнув поширити владу на все лівобережжя.  17 грудня  1668  зібрано елекційну раду в  новгороді-сіверському:

таким чином, за   компанійців, многогрішний був обраний  «сіверським гетьманом»  та від імені всієї старшини присягнув на вірність царю. москва втім, з огляду на сумнівний перебіг «вільних виборів» не визнала його титулу до глухівської наради[5].

тоді повернулися звідти максаківський ігумен ширкович та обозний петро забіла, яких посилала торік старшина провести переговори з московщиною після війни іоанна брюховецького. посли домовилися про обрання нового гетьмана, бо петро дорошенко, як гетьман правобережжя за андрусівською угодою 1667, яка поділила україну між річчю посполитою й московією, не міг мати двох сюзеренів.  

ответ: генриху наваррскому

объяснение: