Счего началась илиада чем закончилась

1/5+11/20=4/20+11/20=15/20=3/4 4/4-это вся работа 4/4-3/4=1/4 то есть 1/4 часть работы осталось сделать

Илиада начинается с конфликта в стане трою трою осаждали ахейцы или данайцы или греки ,как хочешь злви.. царь агамемнон похитил дочь жреца аполлона, за что в войске ахейцев начинается мор. ахилл высказывает недовольство   агамемнону. но агамемнон может отдать жрицу ,если забереть пленницу ахиллеса бресеиду . 9-летняя осада   на грани срыва, но ситуацию исправляет одиссей. а заканчивается тем, что ахиллес не хотел отдавать тело убитого им гетора(царевича трои ) ,но потом отдает .агамемнон - царь микен , брат менелая .это у его брата менелая   парис (брат гектора ) похитил елену .покорил большую часть греции с стал могучим правителем . постоянно дрался за господство с троянским царем приамом .убит своей женой .ахиллес - величайший герой греции (как и геракл ) .сын богини федити и царя мирмидонии пелея . было пророчество,что он умрет молодым и мама,желая его защитить , искупала его в источнике в аиде. но держала его пятку и она не промочилась.с тех пор ето его слабое место . на самом деле,слишком много я знаю, и все не поместится.убил гектора,убит парисом в пятку.патрокл-названный брат ахиллеса . возможно состояли в связях оо . одел доспехи ахиллеса и пошел сражаться. убит гектором.ахилл за него мстил и убил гектора.приам- могучий правитель трои.пошел в стан врагов и ахилла отдать тело сына-гектора для похорон.убит неоптолемом(сын ахилла).гектор-царевич трои.сильнейший его воин.убил патрокла,убит ахиллесом.адромаха -жена гектора.родила ему сына астианакта.одиссея рассказывает об окончании войны,разграблении трои и путешествие одиссея домой.пенелопа=жена одиссея.ждала его 30лет.в конце хотели выдать её замуж,но она сопротивлялась,а потом одиссей вернулся.телемак-сын одиссея и пенелопы.  алкиной-царь схерии. одиссею добраться домой.навсикая-дочь алкиноя.нашла одиссея на берегу и отвела к отцу.демодок-легендарный сказитель.вроде гомер себя так назвал. сочинил песнь про пкутешествие одиссея.полифем-циклоп.сын посейдона. ослеплен одиссем,что навлекло на него ненависть посейдона. бог не давал ему доплыть до дома.

Зовнішня міграція для України була тривалий час бурхливим явищем, що мало своїм витоком драматичну історію українського народу, гноблення різноманітними окупантами та відсутність власної державності. Згідно з даними Національного інституту стратегічних досліджень, у 1990-х року з України щороку емігрувало 300 тис. осіб (переважно євреїв та німців), одночасно щороку до України на постійне проживання прибувало близько 300 тис. мігрантів із сусідніх країн[2]. На батьківщину реемігрують українці з Росії, Далекого Сходу, Сибіру, Казахстану; до Криму повертаються депортовані кримські татари[2]. Наразі в Україні переважає еміграція. Найбільш інтенсивним залишається обмін населенням між Україною і колишніми республіками СРСР, проте його обсяги значно зменшилися. Так 2008 року брутто-міграція становила 44,8 тис. осіб, тобто була майже в 15 разів меншою, ніж у перші роки після розпаду СРСР[4].

Крім виїзду за кордонвласних громадян, включення у світові міграційні процеси виявилося для України в тому, що після здобуття незалежності Україною та включення її у світові міграційні процеси територія держави стала використовуватись в якості як транзитного коридору для нелегальних мігрантів, так і кінцевого місця призначення шукачів притулку громадян країн Африки й Азії[4]. Близько 2 тис. іноземців щорічно клопочуться про набуття статусу біженця в Україні. Офіційно в України перебувають біженці з понад 40 країн світу, найбільше серед них афганців[4]. Упродовж 1991—2008 років на кордонах України було затримано понад 100 тис. нелегальних мігрантів (1991 рік — 148 осіб, 1999 рік — 14,6 тис. осіб). Найбільше серед них громадян Молдови, Російської Федерації, Індії, Пакистану, Афганістану[4]. Посилення охорони державного кордону, удосконалення візового контролю дали змогу загальмувати наростання нелегальної міграції через Україну[4].

Зовнішні міграції бувають такими масовими, що суттєво впливають на розвиток не тільки окремих країн, а й цілих континентів. Наприклад, після епохи Великих географічних відкриттів європейці заселили величезн Північної та Південної Америки, Австралії, докорінно змінивши їхню етнічну картину[2]. В історії таких «країн мігрантів», як США, Канада, Австралія були періоди, коли механічний приріст населення перевищував природний приріст[2]. До Америки примусово ввозилося багато чорношкірих рабів з Африки, а до Австралії англійці відсилали власних злочинців на заслання[2]. Упродовж століть суттєво змінювалися напрями та причини міграцій; міграції відрізнялись за обсягом та складом переселенців. У Західній Європі за період 1815—1914 років «чиста» еміграція становила 35-40 млн осіб. Великі потоки мігрантів до Америки дали Велика Британія, Італія, Німеччина, Іспанія, Франція, Ірландія, країни Скандинавії, Польща, Росія, Україна[2]. У XX столітті посилився потік мігрантів з Китаю, Японії, Південно-Східної Азії до Америки[2]. У другій половині XX століття до країн Європи приїхало багато переселенців з Африки, Південно-Західної Азії; до Росії прибували мігранти з Кореї, Китаю, В'єтнаму. Новітня міграція спочатку мала сезонний характер, але поступово африканці, індійці, турки, іранці оселилися в країнах Західної Європи назавжди[2]. Наприкінці XX століття посилився потік мігрантів з Куби і В'єтнаму до США, з Туреччини, Хорватії, Боснії та Герцеговини до Німеччини. Етнічні німці репатріюють з Росії, Казахстану до Німеччини; росіяни — з Азербайджану, Казахстану, Таджикистану, Ічкерії до Росії та інших країн; євреї — до Ізраїлю[2].

Объяснение:

Там є зовнішня та внутрішня іміграції :D