Какое значение для природного сообщества имеет его ярусное строение?

Увеличивает насыщенность и разнообразие

1.рак річковий річковий рак може і плавати. річковий рак живе в прісній чистій воді річках, струмках і озерах. вночі вони виповзають зі своїх укриттів в пошуках їжі. річкові раки всеїдні. їдять річкові раки і водорості. довгі вусики служать раку органами дотику і нюху. ось чому варений річковий рак завжди буває червоним. 2.хруїц (хрущ) травневий у зовнішньому середовищі травневий жук орієнтується за органів почуттів. ці органи перебувають у нього на голові. у комах вони розвинені краще. у жука є органи дотику, нюху і зору. довгі вусики грають у жука роль органів нюху. переважно за нюху, хрущі відшукують їжу. добре розвинене у хруща та зір. опуклі очі поміщаються у нього з боків голови. як і в раку, очі в хруща складні. кожне око складається приблизно з 8000 окремих очок. у інших комах їх ще більше. 3.окунь річковий очі окуня за своєю будовою дуже схожі з очима інших хребетних, в яких світло через рогівку та кришталик потрапляє на сітківку, де палички (клітини, що відпові за чорно-білий зір) та колбочки (клітини, що відпові за кольоровий зір) обробляють візуальну інформацію та сигнали на нейрони. головна принципова відмінність риб'ячого ока полягає в тому, що для фокусування на предметі риби не змінюють кривизну кришталика, а наближають або віддаляють його від рогівки. структура сітківки варіює для риб залежно від місця їхнього мешкання: у глибоководних видів очі пристосовані для сприйняття світла переважно червоної частини спектру (завдякі максимальній для видимого світла довжині хвилі воно найменше віддзеркалюється товщею води), а риби, що живуть на мілководді, сприймають ширший спектр. оловними механорецепторами риб є вухо, що функціонують як орган слуху та рівноваги, та органи бічної лінії. внутрішнє вухо пластинозябрових (акул та скатів) та костистих риб складається з трьох напівкруглих каналів, розташованих в трьох взаємно-перпендикулярних площинах, та трьох камер, кожна з яких вміщує отоліт (камінець, що складається з карбонату кальцію), який тисне на відростки чутливих волосоподібних клітин, які в свою чергу сигнали до нейронів. дві з трьох камер, саккула (sacculus) та лагена (lagena), функціонують як орган слуху. вібрації з оточуючого середовища призводять до зміщення отолітів, рух яких волосовидні клітини перетворююь на сигнали, що сприймаються мозком риби як звук. деякі види риб (наприклад, срібний карась та різні види сомів) мають комплекс кісточок, які називаються вебберів апарат і з'єднують вухо з плавальним міхуром. завдякі цій адаптації зовнішні вібрації посилюються плавальним міхуром, як резонатором. отоліт в третій камері, утрікулі (utriculus), забезпечує рибі орієнтацію в просторі. коли цей порівняно важкий отоліт зміщується, оточуючі його чутливі волосовидні клітини генерують сигнали, що інтерпретуются як індикатор зміни положення тіла. сенсорні волоскові клітини в напівкруглих каналах дозволяють рибам відчувати швидкість власного руху. замість отоліту, в цих каналах міститься гель. коли рідина, що називається ендолімфою, зміщується в цих напівкруглих каналах завдяки зміні прискорення риби в процесі руху, ендолімфа завдає тиск на гель, і це стимулює волосоподібні клітини. три напівкруглих канали кожного з органів слуху розташовані під такими кутами, щоб відчувати вертикальне, бокове та осьове зміщення.