Родион раскольникова в романе ф.м. достоевского (преступление и наказание). что в раскольникове я понимаю, но не понимаю?

Понимаю я то, что он был в нужде, ему нужны были деньги, не хватало еды и он почти терял сознание от голода, но не понимаю, как он мог пойти на такое преступление? как он мог убить человека, пусть даже скупого и весьма жадного. это же была женщина, в пожилом возрасте, с нехорошим характером, но нельзя же убивать людей за это, даже если ты лишился всех средств к существованию, такое недопустимо.

Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край,  який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж  натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що  можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора

Объяснение: