Де сім господинь, там хата неметена оповідання

Унас у хаті небагато дівчаток. тільки оксана, та юля, та марина, та христя, та катря, та оля, та ліна. порахуйте, скільки їх? мама каже: - оксанко, замети хату! - добре, - озивається оксана, та тільки мама за двері - кричить меншій христі. а та - на юльку перекладає, щоб вона цю роботу виконала. а юля і не думає працювати, пригадує, як місяць тому підмітала. на катрусю меншу киває. та й катруся не поспішає мамі . про семирічну олю згадала, мовляв, якщо та ніколи за віник не береться, то їй, старшій, і зовсім негоже працювати. оля на старших сестер дивиться, та й собі від віника відвертається, на п'ятирічну ліну поглядає: «то й що, що маленька. нехай привчається, а то виросте за сестриними спинами та не буде знати, як мамі ! ». а ліна не стала відмовлятися, віник взяла та як почала підмітати! кушпелу таку збила, що і в хаті нічого не видно.      зайшла мама. схопилася за серце:   - лишенько моє, лишенько! правду кажуть люди: де сім господинь, там хата неметена!  

Мій обліковий запис було зломано. Фото, на яких ви були відзначені та повідомлення, які вам надходили, були оцінені та надіслані не мною. Вибачте. Дякую за розуміння!

Объяснение: