Переказ 2 розділу "гуси лебиді летять"м.стельмах

На думку інших людей , ще одним дивацтвом було в хлопця бажання читати.бо михайлик перечитував все. в одній з книжок описувалося здичавіння чоловіка, який покинув місто. він оселився в степу, орав землю і навіть чоботи став мастити дьогтем. тоді ще не всі знали, чим ще, крім дьогтю мастити чоботи хоча мати й гримала часто за те, що хлопець не може відірватися, мов заворожений, від книжки, і грозилась викинути їх у піч, та все ж читання не припинялось. навесні мати починала діставати з комори, скрині, сипанки, з—під сволока і навіть з—за божниці свої вузлики з насінням. вона радісно перебирала своє добро і в мріях вже бачила себе посеред літа поміж зеленого зілля. насіння для неї було святим. "мати вірила: земля усе знає, що говорить, чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледащого". це мати навчила любити землю, роси, ранковий туман, любисток, м'яту, маковий цвіт і калину, "вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна, і яку розквітлому соняшнику ночує оп'янілий джміль". в роки розрухи через село проходили різні люди. одні тікали від голоду, інші шукали кращої долі, треті — заробітку. одного разу через село йшла жінка з хлопчиком. "їхні страдні, виснажені обличчя припали темінню далеких доріг і голоду". назавжди запам'ятався хлопцеві той, "хто ів її материнству, її дитині скибку насущного хліба". малому хлопчику було дивно й боляче спостерігати байдужість дорослого, і він простягнув голодній дитині жменю гарбузового насіння, що витяг зі своєї кишені. я знаю що твір вийшов дуже довгий але якось

уява та фантазія – це найважливіші сторони нашого життя. якщо на мить представити собі, що людина не мала б фантазії, світ не побачили б твори, створені михайлом стельмахом та григорем тютюнником. люди не змогли б насолоджуватися їхніми прекрасними творами та оповіданнями.

уява авторів може вивести людину за рамки її існування та нагадати їй про минуле, як, до  прикладу, в творі «климко» григора тютюнника. з фантазії в нас з’являється образ раніше ніколи не існуючого об’єкта, умови чи ситуації. однак уява мусить бути з позитивним напрямом розвитку, як, наприклад, у творі «гуси-лебеді летять» михайла стельмаха. вона має сприяти пізнанню світу, що нас оточує, а не перерости в заміну реального життя на мрії.уява та фантазія – це найважливіші сторони нашого життя. якщо на мить представити собі, що людина не мала б фантазії, світ не побачили б твори, створені михайлом стельмахом та григорем тютюнником. люди не змогли б насолоджуватися їхніми прекрасними творами та оповіданнями.

уява авторів може вивести людину за рамки її існування та нагадати їй про минуле, як, до  прикладу, в творі «климко» григора тютюнника. з фантазії в нас з’являється образ раніше ніколи не існуючого об’єкта, умови чи ситуації. однак уява мусить бути з позитивним напрямом розвитку, як, наприклад, у творі «гуси-лебеді летять» михайла стельмаха. вона має сприяти пізнанню світу, що нас оточує, а не перерости в заміну реального життя на мрії.