Легенда або росказ про город харьков.

Iснує кiлька легенд, досить   розповсюджених   у   наших   краях,   якi пояснюють походження назви мiста харкова.   одна з них — легенда про харитона. з топографiчного   опису   харкiвського   намiсництва   1785   року довiдаємося, що на тiм мiсцi, де розташоване мiсто харкiв   ,   один iз заможних малороссиян по iм'ю харитiн, а по просторечью харько,   завiв собi хутiр. вiд iменi харько нiбито одержали свою назву   рiка   й   мiсто. поступово по сусiдству з харитоном стали розселятися   новi   поселенцi   й харкiв-хутiр перетворюється в харкiв-слободу,   а   потiм   вхарьков- город. друга, не менш гарна, iсторiя пiдстави харкова   належить   перу   вiдомого украïнського   письменника   квiтки,   що   получили   за   назвою   свого маєтку прiзвисько основьяненко. вiдповiдно до його версiï, наше мiсто   було   засновано   не   якимось мiфiчним харько, а предком письменника   й   першим   власником   даноï садиби   —   андрiєм   квiткою,   що   бiгла   з   києва   з молоденькою дочкою воєводи. один раз,   обходячи   своï   великi володiння, квiтка був настiльки уражений красою виду, що   вiдкривався   з нинiшньоï унiверситетськоï гiрки, що негайно вирiшив заснувати тут мiсто iснує також версiя, що iм'я   iвана   каркача   дало   назву мiсту харкову. и. каркач — украïнський козак, перший осадчий, тобто ватажок першоï партiï переселенцiв, якi розташувалися на височинi бiля рiчок харкiв i лопань.   звук   до   у   прiзвищi   каркач   мiг поступово перейти   у   звук   x,   i   вона   стала   вимовлятися   як   харкач. засноване ïм поселення згодом стає мiстом харьковим. найцiкавiшоï   представляється   версiя,   висунута   в   минулому столiттi   професором   аристовим.   вiдповiдно     до     цiєï версiï, харкiв в xii сторiччi   був   легендарною   столицею   половцiв — кулi-канью, пiзнiше захопленоï росiйськими   князями.   слово шарукань   тюркського   походження.   ученi-лiнгвiсти   вважають,   що   воно позначає стоянка пастухiв, вiд слiв кулi   —   пастух   i   кань —   мiсце.   iсторики   припускають,   що   шарукань   —   це   iм'я половецького хана. вiдповiдно   до   цiєï   версiï,   харкiв — це трансформоване слово шарукань. бiльшiсть же iсторикiв уважають, що своя назва харкiв одержала вiд назви рiки харкiв,   тому   що   ïï   згадування   зустрiчається   в письмових джерелах ще до виникнення поселень. лiнгвiсти припускають,   що слово харкiв   —   це   трансформоване   харкобе,   що   в   перекладi   з тюркськоï мови означає мiлководна рiчка.

Високе - перевірне слово високо (на и наголос),   червоніє - перевірне слово - червень ( на е наголос)