25 як мирослава врятувала тухлю? твір івана франка "захар беркут"?

Мирослава врятувала тухлю тим, що не стала йти за батьком зрадником. вона хотіла врятувати максима, цим самим врятувала тухлю. мирослава передала захару беркуту, те що сказав їй максим. якби вона пішла за зрадником батьком, максима вбили б, а як врятувати тухлю незнав би ніхто.

 

такі витвори народної творчості, її неоціненні скарби -  прислів’я, загадки і приказки нас у побуті з сивої давнини   до нинішніх днів і, очевидно, так буде завжди. вони містять усе, що трапляється у житті з кожною людиною: будні і свята, сміх і горе, вірність і зраду, радість і обурення, страх і сміливість, бунтарство і покірність… вони навчають і виховують, лякають і остерігають. 

за довгі віки народ вклав у зразки своєї творчості все, що притаманне його існуванню. приказки, казки, загадки, прислів*я відносяться до «малих» жанрів народної творчості. але не можна применшувати їх значення у народному побуті, тому що їх вживає кожна людина кожного дня, у відповідь на будь-яку подію власного чи чужого життя: працюючи, відпочиваючи, святкуючи, виховуючи малечу, оцінюючи явища природи. ці згустки народної мудрості мають досконалу словесну форму, це мініатіюри, де немає жодного зайвого слівця. але вони мають глибокий зміст, тому й стали з часом неписаним моральним кодексом суспільства.  

не так вже й багато у нашій мові слів, до яких би не існувало прислів*я, приказки або загадки.

ну от, наприклад, візьміть прості слова із щоденного вжитку: ложка, сіль, капуста, дерево, будинок, годинник, сорочка, спідниця, штани…  впевнений, що до кожного з цих та інших слів не складно підібрати прислів*я або приказку, або й загадку.

не вірите?

сидить баба на грядках вся закутана в хустках. це про капусту загадка. і це про неї, але вже прислів*я: «пішов би до сусіда по  капусту, та на двір не пустять». саджаючи капусту, приказують: не родися пуста, родися густа.

а ось про ложку загадка: сама не їм, а всіх годую. а ось про неї прислів*я та приказка:   дали  ложку, то дадуть і юшку. дали  ложку, як  страви не стало. 

 

і так про все на світі. моя бабуся полюбляє вставляти у свої розповіді при далеке минуле усілякі прислів*я. з її розмов я для себе зрозумів, що вони виникали в усі періоди життя людей. так, у війну виникали одні прислів*я, у мирний час інші. наприклад, під час великої вітчизняної війни говорили так:

затрусився фашист, як осінній лист. від фашистів звільнилися, як на світ народилися. айн, цвай, драй, - з нашої землі, фашисте, тікай.

під час голоду було прислів*я «навчить біда ворожити, як нема що в рот уложити.

  з усього цього можна зробити висновок: прислів*я, приказки та загадки містять у собі всю красу та мудрість народу, який створив усе це мовне багатство.