Сочинение на тему "мій рідний край, донеччино моя! "

Моє рідне місто донецьк. загальновідомо, що до 1924 року він називався юзовка, а з 1924 по 1961 сталино (сталино). це адміністративний центр донецької області з населенням близько 1000000. своя назва наше місто одержала від ріки сіверський донець, що тече через північ донецької області і є дуже гарної, широкої й впечатляюще величної. улітку в ній добре купатися, узимку качатися на ковзанах ріка є нашим помічником і нашою гордістю. загальновідомо, що донецьк є великим промисловим і фінансовим центром на сході україни, його ще називають «шахтарською» столицею, тому що в ньому є 24 шахти. російський учений дмитро менделєєв провів у нашім місті 3 місяці в 1888 році .але люди нашого міста не тільки вчаться або працюють. вони ще й люблять відпочивати із сім'ями або друзями, гуляти по вулицях, ходити в музеї, парки, кінотеатри й театри. ми дуже пишаємося меморіальним комплексом у центрі міста, пам'ятником тарасові шевченко, що є копією пам'ятників, що перебувають в онтаріо й канаді жителі міста витрачають досить зусиль, щоб навколо було затишно й красиво. донецьк відомий своїми чарівними , які радують погляд з початку літа й до пізньої осені. наше місто дуже гостинне, і запрошує до себе у райський куточок!

Укожної людини є своя улюблена пора року, однак їх тільки чотири, і іноді приходить час розстатися з одним, тому що інша пора року вступає у свого права  наступила осінь. сонце гріє ще майже по-літньому, прагнучи віддати останнє нерозтрачене тепло. на блакитному й чистому небі ще майже немає хмар. тільки вітер став більше холодн і різким, нагадуючи про те, що надворі вже вересень місяць. серед яркою зелені вже помітні перші провісники осіни: жовті й червоні листи. незабаром вони обпадуть із дерев і покриють собою всі дороги й доріжки. птаха вже починають збиратися в зграї, готуються до тривалого перельоту в теплі краї. ще чується отовсюду їхній веселий гомін, щебетанье, які незабаром затихнуть до нової весни. ще не почався сезон затяжних і бурхливих злив, однак небо вже зрідка супиться. іноді на землю проливається дощ, але калюжі висихають відразу під останніми ласкавими променями сонця. по ранках стає холодніше. небо в цей час дивно прозоре, чисте й високе. здається, що начебто підсилився вітер розігнав всі хмари, розметав їх по далеких куточках, щоб ніщо не заважало сонцю дарувати нам своє тепло. поряд із червоними листами червоніють і ягоди. всі чагарники начебто спеціально прикрасилися до початку осіни. ягоди різних розмірів тихенько погойдуються, залучаючи уваги птахів і маленьких звірків, які роблять запаси на зиму. у повітрі коштує особливий осінній аромат: запах свіжоскошеної трави, нагрітої за літо землі й спілих яблук.