Сопоставьте с высказыванием г. лебона: « частицей организованной толпы, человек спускается на несколько ступеней лестницы цивилизации. в изолированном положении он, может быть, был бы культурным человеком; в толпе — это варвар, т. е. существо инстинктивное. у него обнаруживается склонность к произволу, буйству, свирепость, но также и к энтузиазму и героизму, свойственному первобытному человеку» следующую характеристику толпы, данную л. н. толстым: «что бы ни говорили защитники народного смысла, толпа есть соединение хотя бы и хороших людей, но соприкасающихся только животными, гнусными сторонами, и выражающая только слабости и жестокость человеческой природы». что общего в рассмотренных характеристиках толпы? чем они различаются?

общее: жестокость, убийство, нисшая ступень развития, падшие люди!

различия: в первом случае автор говорит, что толпой могут стать только плохие по жизни люди, а во втором что даже хороший человек может опуститься до такого уровня. и я согласен со вторым утверждением.

Подолання корупції – головне захоплення української влади. Шкода, що поки воно лишається на аматорському рівні і більше схоже на хобі, аніж на основну мету. За той час, поки Україна вкотре вдається до спроб перемогти це прикре явище, авторитетні іноземні науковці вже досліджують ситуацію і намагаються розібратись, в чому ж наша проблема.

Так, економіст, професор Гарвардського університету Дарон Аджемоґлу (Daron Acemoglu)і політолог, професор Чиказького університету Джеймс Робінсон (James A. Robinson), що також є авторами бестселера «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності», у матеріалі для project-syndicate наводять свою точку зору на ситуацію в Україні.

Mind разом із бюро перекладів «Профпереклад» пропонують переклад статті зазначених авторів.

За останні десятиріччя після падіння комунізму польський та український досвід з точки зору економічного розвитку є абсолютно протилежним. У той час як Польща обрала шлях демократичного громадянського суспільства і стала багатшою, Україна залишалася у полоні клептократичних інститутів, які прищепили культуру корупції та зруйнували довіру населення.

У стані загальної ейфорії, що настала відразу після розпаду Радянського Союзу, нікому й не спало б на думку, що Україна – промислово розвинена країна з високоосвіченою робочою силою та багата на природні ресурси – протягом наступних 28 років перебуватиме у економічному застої. Сусідній Польщі, яка у 1991 році була біднішою за Україну, протягом наступних трьох десятиліть вдалося майже у тричі збільшити свій ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності).

Більшість українців розуміють, чому вони відстали: їхня країна є однією з найбільш корумпованих у світі. Але корупція не виникає на пустому місці, тому правильніше буде поставити питання так – що є причиною її існування.