Твір на тему "вірус страху найперше вражає тому в кожного боягуза свої засоби подолання страху

“віруси – неклітинні форми життя” основними формами життя на землі є організми клітинної будови. цей тип організації характерний для всіх видів живих істот, за винятком вірусів, які як неклітинні форми життя. віруси настільки малі, що лише в кілька разів перевищують розміри великих молекул білків. віруси мають розміри 10—275 нм. їх можна побачити лише під електронним мікроскопом. вони легко проходять крізь пори спеціальних фільтрів, що затримують усі бактерії і клітини багатоклітинних організмів. віруси були відкриті у 1892 р. російським фізіологом рослин і мікробіологом д. і. івановським під час вивчення хвороби тютюну. віруси — збудники багатьох хвороб рослин і тварин. вірусними хворобами людини є кір, грип, гепатит а (хвороба боткіна), поліомієліт (дитячий параліч), сказ, віспа тощо. під електронним мікроскопом різні види вірусів мають форму паличок або кульок. окрема вірусна часточка складається з молекули нуклеїнової кислоти (днк або рнк), скрученої в клубок, і молекул білка, розміщених у вигляді своєрідної оболонки навколо молекули кислоти (капсид). віруси не здатні самостійно синтезувати нуклеїнові кислоти і білки, з яких вони . розмноження вірусів можливе лише в разі використання ферментних систем клітин. потрапивши у клітину, віруси змінюють і перебудовують обмін речовин у ній, внаслідок чого клітина починає синтезувати молекули нових вірусних часточок. поза клітинами віруси переходять у кристалічний стан, що сприяє їх збереженню. у житті вірусів можна виділити такі етапи: прикріплення вірусу до клітини, вторгнення вірусу в клітину, латентну стадію, утворення нового покоління вірусів, вихід віріонів. у латентну стадію вірус ніби зникає. його не вдається виявити або виділити з клітини, але в цей період уся клітина синтезує необхідні для вірусу білки і нуклеїнові кислоти, в результаті чого утворюється нове покоління віріонів. проникнення вірусу в клітину організму хазяїна розпочинається із взаємодії вірусної часточки з поверхнею клітини, на якій є особливі рецепторні ділянки. оболонка часточки вірусу має відповідні прикріпні білки, які "впізнають" ці ділянки. саме цим зумовлена висока специфічність вірусів стосовно клітинхазяїв: часто віруси уражують лише певний тип клітин якогось виду організмів. так, вірус поліомієліту уражує лише нервові клітини людини, а вірус тютюнової мозаїки — клітини листків тютюну. якщо часточка вірусу прикріплюється не до рецепторних ділянок, а до інших місць на поверхні клітинихазяїна, то зараження останньої може і не відбутися. отже, наявність рецепторних ділянок на поверхні клітини визначає її чутливість до того чи іншого виду вірусів. усередину клітинихазяїна вірус може проникнути різними шляхами. часом оболонки вірусних часточок зливаються з клітинною мембраною (як у вірусу грипу), і днк виявляється у цитоплазмі клітини, іноді вірусна часточка потрапляє в клітину шляхом піноцитозу, після чого ферменти клітинихазяїна розщеплюють її оболонку і вивільняють нуклеїнову кислоту

Твір за повістю г. квітки-основ’яненка «маруся». видатний український  письменник  григорій квітка-основ’яненко створим багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури але найбільше вдався авторові, мабуть, саме  образ  марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою.загалом образ марусі має фольклорну основу. починаючи з її зовнішності , закінчуючи рисами характеру, ми бачимо марусю ідеальною українською дівчиною, яка ніби прийшла до нас із сумних та ліричних народних пісень. образ марусі є дуже гармонійним, бо її внутрішній світ і зовнішність однаково красиві та привабливі. маруся працьовита, покірна, слухняна. вона шанує своїх батьків, поважає своїх подруг. вона живе у досить заможній родині, але не цурається роботи: працює і з батьком на полі, і в хаті, і біля худоби. ця покірна та чиста дівчина надзвичайно богобоязлива. проте її релігією є не тільки християнство, а й народна мораль — вірування і норми поведінки, що передалися їй від дідів прадідів.маруся вважає за гріх навіть ходити на вечорниці. таку саму цнотливість, щирість та вірність маруся виявляє і в коханні: вона покохала василя один раз і назавжди. вона готова віддати життя за свою любов, але коли батько не дає згоди на шлюб із василем, маруся покірно погоджується. сумуючи за василем, вона щодня ходить до озера, пригортає до серця горішки, які подарував їй василь. на образі марусі позначився і вплив домінуючого літературного стилю сентименталізму. читач одразу помічає чутливість марусі.  автор  наголосив саме на її емоціях та почуттях, на внутрішньому світі своєї героїні.важливу у роль у створенні образів цієї повісті відіграє пейзаж: природа також передає почуття героїв та думки автора, налаштовує читача на відповідний лад. образ василя в повісті не просто яскравий та самобутній, він також хоче розкрити образ марусі. василь уособлює парубка з народних пісень: він , сміливий, порядний і розумний. але його сентиментальність, на мою думку, дещо перебільшена, хоча це також данина стилю. образ василя від цієї чинності трохи «програє», але  твір  загалом стає тільки емоційно наснаженим, більш народним. образ марусі розкривається і через ставлення василя до чим і коханої. він жити не може без неї: побачивши свою марусю мертвою, він починає плакати і падає на землю, немов неживий. прощаючись із коханою, також плаче. таким чином автор підкреслює індивідуальність марусі, позитивні риси її характеру, адже її так сильно покохав майже ідеал українського парубка xix століття! але, як каже стара латинська приказка, часи змінюються і ми змінюємось із ними. сучасний читач навряд зрозуміє таку дивну покірність, смерть, розлуку з коханим або сльози парубка. з часом люди змінюються, змінюються їхні ідеали та світогляд. і сьогодні люди вже так не захоплюються дівчатаими, подібними до марусі. але ми все одно маємо зберігати те найчистіше та найкраще у своїх серцях, що передається від покоління до покоління протягом багатьох сторіч, незважаючи на.те, наскільки сильно відрізняються в наші епосі. образ марусі, майстерно створений г. квіткою-основ’яненком, є не втратити одвічних моральних цінностей нашої нації та всього людства.