Іть написати своє закінчення до твору "мина мазайло"

микола куліш — митець багатогранного таланту. він писав прозу й публіцистику, але визнання до нього прийшло, коли гнат юра поставив у харкові драму «97». творчість м. куліша — це багатогранне, загострене зображення побуту психології українців. в україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії. микола куліш завжди знаходиться у центрі подій, головний герой його твору — українець за походженням, але малорос за своєю суттю. він типовий «колишній українець», у психіці якого навіки вкоренилося, що все українське — то «третій сорт», а відмовитися від свого, національного — єдиний спосіб вирватися з «плебейського» стану. мина мазайло, службовець тресту «донвугілля», соромиться свого «малоросійського» походження. причину усіх життєвих невдач він бачить у власному прізвищі: «мазайло! жодна гімназистка не хотіла гуляти — мазайло! на службу не приймали — мазайло! од кохання відмовлялися — мазайло! » він обирає собі нове прізвище серед кількох таких, що звучать «благородно»: тюльпанов, розов, алмазов, і врешті зупиняється на мазєніну. у цьому рішенні його підтримує дружина килина трохимівна, для якої теж чоловікове прізвище, що його вона носить багато років, «як віспа на житті» розпач вчувається у її словах: «мене обдурив: я покохала не мазайла, а мазалова, чом не сказав? » абсолютна відсутність національної свідомості, зневага до свого прізвища, по батькові характеризують доньку мини рину. вона живе в такий час і в такій країні, де все це можна швидко змінити, написавши заяву до загсу. щоб підтримати мину мазайла у його рішенні, як на крилах прилетіла з курська тьотя мотя — живе втілення великодержавної пихи. її українофобство, зверхньо-зневажливий тон, коли мова йде про українське, — це ознака міщанського світогляду. твір миколи куліша «мина мазайло» глядач сприймав як політичну сатиру на міщанство, як критику національної упередженості і великоросійського шовінізму.

бедность бывает не специальной, человек может потерять все, если его ограбят, а в этом случае он не виноват в своих потерях. Нужно принять и бороться с бедностью.

Объяснение: