Твір на тему "добрі вчинки"(не більше 10 речень)

Твір-роздум на тему «добрі вчинки»я знаю сучасне прислів’я: «одне добре діло цінніше ста проповідей». я з цим абсолютно згоден. мало навчати добру та «читати мораль» іншим. потрібно ще робити дійсно важливі, корисні для людей справи. а це не всі люди вміють.наприклад, багато хто з нас співчуває безпритульним тваринам. ми любимо подивитися в інтернеті сльозливі картинки з їхніми зображеннями. але мало хто годує цих тварин, бере їх до хати, лікує або організовує для них притулок.іноді хороші та добрі слова самі собою стають корисною справою. наприклад, ваш друг чимось засмучений. а ви втішаєте його, даєте корисні поради, просто розважаєте, дякуєте за все, що він вам зробив хорошого. але все одно слово не має такої ваги, як добра справа. за гарними словами не завжди стоїть справжній корисний вчинок.загалом, я вважаю, що доброта - це перш за все діло. до того ж справжній добрий вчинок завжди робиться безкорисливо. воно чимниться «за порухом душі». доброта може виявлятися і в малих вчинках, необов’язково у чомусь великому. наприклад, варто приготувати вечерю втомленій після роботи мамі, захистити слабкого. або власноруч посадити клумбу у запиленому місті.доброта дійсно починається з малого. хоча з часом людина буде здатна творити і великі справи. як мати тереза, наприклад, яка мільйонам бідних та хворих людей.добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. без добра життя нещасне. на цю тему в народі існує ще одне прислів’я: «зле тому, хто добра не робить нікому».

Мріють   крилами   з   туману   лебеді   рожеві,   сиплють   ночі   у   лимани   зорі   сургучеві.   заглядає   в   шибку   казка   сивими   очима,   материнська   добра   ласка   в   неї   за   плечима.   ой   біжи,   біжи,   досадо,   не   вертай   до   хати,   не   пущу   тебе   колиску   синову   гойдати.   припливайте   до   колиски,   лебеді,   як   мрії,   опустіться,   тихі   зорі,   синові   під   вії.   темряву   тривожили   криками   півні,   танцювали   лебеді   в   хаті   на   стіні,   лопотіли   крилати   і   рожевим   пір'ям,   лоскотали   марево   золотим   сузір'ям.   виростеш   ти,   сину,   вирушиш   в   дорогу,   виростуть   з   тобою   приспані   тривоги.   у   хмельні   смеркання   мавки   чорноброві   ждатимуть   твоєї   ніжності   й   любові.   будуть   тебе   кликать   у   сади   зелені   хлопців   чорночубих   диво-наречені.   можеш   вибирати   друзів   і   дружину,   вибрати   не   можна   тільки   батьківщину.   можна   вибрать   друга   і   по   духу   брата,   та   не   можна   рідну   матір   вибирати.   за   тобою   завше   будуть   мандрувати   очі   материнські   і   білява   хата.   і   якщо   впадеш   ти   на   чужому   полі,   прийдуть   з   україни   верби   і   тополі.   стануть   над   тобою,   листям   затріпочуть,   тугою   прощання   душу   залоскочуть.   можна   все   на   світі   вибирати,   сину,   вибрати   не   можна   тільки   батьківщину.