Напишіть коротку розповідь про своє рідне місто чи село. підкресліть у реченнях головні та другорядні члени

Укожної людини в світі є рідний край. і для кожного він обов’язково, щось значить. мій рідний край ,як моя домівка, дуже рідний для мене. мене завжди охоплює почуття любові до рідного краю.  але іноді я замислююсь, щоб було, як би ми не мали рідного краю? напевно, люди шукали б його, але серце нічого не приймало б за рідне. і навіть тоді, коли вони десь поселялися ,то все не вважалось милим, як у рідному краї. люди були б сумні, злі , бо вони не відчували любові, щастя. і це було б дуже-дуже погано. але нам пощастило - у нас є рідний край, і це наше найбільше щастя.я пропоную, щоб ми усі зробили щось для рідного краю. бо іншого в нас ніколи не буде. я , що ми можемо посадити дерева, кущі. не смітити на вулицях, не вирубувати багато дерев. мені здається, що цим ми покращимо наш рідний край. тоді я буду радіти ще більше своєму рідному краю. та якщо вийде, буду надихати на ще більшу працю людей. я вважаю, що коли  люди будуть натхненні, то вони рідному краю. вони ще більше полюблять і більше ніж раніше поважатимуть рідну землю. бо це наш дім, і ми повинні берегти його.

Сьогодні ми з класом ходили до парку.як же там зараз гарно! ідеш собі стежинкою,роздивляєшся навколо і прислухаєшся до звуків осені.ось порушує тишу стукіт дятла,що сидить на самотньому дубі.неподалік гучно стрекоче сорока-білобока.а під ногами чутно шурхіт нещодавно опалого,пожовклого листяпіднімаю очі і бачу,як по небу пливуть сірі кучерві хмари,а з них летять до землі прозорі,як сльоза,дощові краплини.проходячи повз галявину,чуємо,як на ній шелестить прив"яла трава.напевно,вона щось розповідає притихлій березці,що стоїть на краю просторої галявини.ой,а що там стрибає з гілки на гілку? та це ж справжня білка! все ж таки чудово в парку восени!