Які члени речення можуть бути однорідними?

Однорідні члени речення однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. у реченні однорідні члени можуть поєднуватися за : 1) сполучників сурядності (теслярі робили мости на дніпрі, і дінці, і на тихому збручі); 2) інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою (в один день затопило ліси, сінокоси, городи); 3) обох цих способів (сонце росло, палало і тихо спускалося додолу). однорідними можуть бути будь-які (і головні, і другорядні) члени речення. здебільшого однорідні члени речення виражаються однією й тією ж частиною мови, але в ролі однорідних членів можуть виступати й різні частини мови (хоч був тато грізним, але нас дуже любив). однорідні члени речення бувають непоширені й поширені (широкою, вкритою туманом долиною верталися додому (у. у реченні може бути не один, а кілька рядів однорідних членів (верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці і закривали подекуди воду). однорідні члени речення вимовляються з інтонацією переліку. не є однорідними членами: 1) повторювані слова, які вживаються в реченні для підкреслення кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності; вони як єдиний член речення (квітки куплю в переході, ніжну, ніжну красу, радість в теплих долонях в дім принесу, принесу (о. чубачівна)); 2) повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так (хоч не хоч, писати так писати, дивиться не надивиться); 3) стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні (ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх); 4) два однакові за формою дієслова, що позначають дію та її мету (піду подивлюся).

Анд-рій-ко, зграї(не ділиться), від-кри-ває, свої(не ділиться), зна-йо-мий, мий-ка, сид-жу,  бі-ліє.