Добери і запиши кілька народних прикмет, у яких вживаються прислівники з різним ступенем вияву

Вранці холодно і сніг скрипить під ногами,до вечора чекай, буде ще холодніше. чим холоднішим буде останній тиждень лютого, тим теплішим буде березень.

Мій батько завжди каже: «якщо дав слово, то додержуй його! » він працює у великій компанії з виробництва медичного обладнан­ня, яка не тільки підтримує зв’язки з різними містами нашої області, але й співпрацює з іноземними країнами. у них неможливо не вико-
нати своєї обіцянки, не дотримати даного слова. якщо пообіцяв при­бути на зустріч о десятій годині, то не повинен запізнитися.
я намагаюся бути схожим на батька, переймати його гарні риси: хоробрість, кмітливість, життєрадісність, пунктуальність.
я зрозумів, що додержувати свого слова дуже важливо. це свід­чить про те, що на вас можна покластися, вам можна довіряти. так, у мене є друг андрій, він часто ділиться зі мною своїми таємницями, а я розпові йому про мої секрети. ми впевнені, що крім нас про це більше ніхто не дізнається. я вважаю, що саме на цьому буду­ється справжня дружба.
щоб додержувати слова, треба вміти правильно розраховувати свій час і сили, планувати своє життя, вибирати з багатьох справ головні й необхідні. не можна, наприклад, записатися на дванад­цять годин відвідувати студію малювання, якщо повертаєшся зі школи додому після другої години. тож подібна практика робить нас серйознішими й відповідальнішими.
найважче додержувати слова, яке дав сам собі. для цього тре­ба мати велику силу волі, бо весь час виникає спокуса відмовитися від обіцянки — усе одно ж ніхто про це не знає. на цьому етапі важливо перебороти себе. так, я дуже не люблю ійську мову, однак розумію, що в житті вона мені знадобиться. тому дав собі слово підтягнутися й займатися нею щовечора самостійно. ох, і важко ж це було! усі приятелі вже ганяють м’яча на вулиці, а я сиджу вдома за підручником. але результат перевершив усі споді­вання — у мене в щоденнику з’явилися високі оцінки!
людина, яка додержує слова, стає впевненою, цілеспрямованою, починає поважати себе, її в усьому чекає успіх.

ii варіант
людина повинна відповідати за свої слова. цього нас вчили з дитинства. але, кажучи це, наші батьки та вчителі, що говорили нам про це, далеко не завжди самі це робили. згадаймо, скільки разів ба­тьки обіцяли купити ту чи іншу іграшку, розраховуючи на те, що ди­тина відчепиться, а потім і зовсім забуде. і яке ж відчуваєш розча­рування, коли розумієш, що ніякої нової іграшки у тебе не буде! так, ще з дитинства починаєш розуміти, що люди навколо тебе бувають не­щирі, що не можна довіряти словам іншої людини. а якщо інші го­ворять неправду, то можна це робити і самому. і з такої, на перший погляд, дрібниці насправді виростає велика проблема.
«слово не горобець, вилетить не впіймаєш», — кажуть в наро­ді. і перш ніж пообіцяти що-небудь, людина повинна сто разів по­думати, чи зможе вона це зробити. у давні часи люди вірили у силу слова, у відповідність його дійсності. тому вони не мали підписува­

ти якісь договори, закріплювати угоди печатками. однією з най­кращих якостей вважалося здатність дотримувати слова. а зараз нещирість, хитрість сприймаються як цілком зрозумілі й прийнят­ні речі. люди одружуються, обіцяють бути вірними друг другу пе­ред свідками, та потім зраджують і залишають один одного. ком­паньйони підписують угоду, та зовсім не збираються дотримувати­ся її умов, бо кожний думає лише про свою вигоду.
дуже прикро дивитися на цю нещирість, та починається все з недотриманих обіцянок. велика брехня народжується з малої. тому намагайтеся дотримувати свого слова, не обдурюйте інших, і, мож­ливо, світ стане чеснішим!