. У реченні вигук може переходити в іншу частину мови і тоді виступатиме...?

ответ:Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. Вони можуть виконувати роль еквівалентів речення або супроводити його, вказуючи на емоції, волевиявлення людини як реакцію на навколишню дійсність.

Від повнозначних слів вигуки відрізняються тим, що не мають лексичного значення і граматичних ознак, а від службових слів тим, що не виконують властивих їм службових функцій.

Вигуки — слова незмінні. Вони не мають морфологічних ознак, притаманних повнозначним частинам мови (рід, число, відмінок, особа тощо).

Деякі вигуки утворились від іменників у кличній формі: Людоньки! Господи! Горенько моє!

Вигуками стали і деякі усталені звороти: Цур тобі!

Близькі за значенням до вигуків слова ввічливост до побачення), лайливі вислови (чорт).

В окремих випадках вигуки можуть вживатися в ролі членів речення: Гетьте(зникніть), думи, ви хмари осінні (Леся Українка дякую) вам, люди добрі! Навколо чуєм хрум-хрум… хрусь-хрусь (якісь звуки) (Коцюбинський).

Объяснение: подивись щось з цего, і там вибирай правильну відповідь.

Що таке мова? то засіб спілкування людей, за якого вони обмінюються інформацією. це й є основна функція мови в житті людей. і якщо мова перестає виконувати своє призначення, то стає непотрібною, не вартісною, вона просто вмирає. кожен народ має свою мову. протягом усього існування народу саме мова фіксує і зберігає усі особливості його розвитку матеріальної та духовної культури. у мові відображається неповторний світогляд народу, що нею користується. це можна зрозуміти, якщо співставити те, як по-різному в різних мовах виражаються певні явища світу. наприклад, в ійській мові є кількадесят слів на позначення різних видів дощу, бо дощ – це типова британська погода, і тому мешканці британії розрізняють в ній найменші особливості, чого ніколи б не сталося з жителями пустелі. кажуть, що в мовах народів півночі існують майже сотні слів, що означають сніг – різні його види. отже, можна зробити висновок, що мова кожного народу – це безцінне джерело знань про світ, і якщо «вмирає» хоч одна з них, втрачається неповторна картина бачення світу.