Написати доповідь на тему: без минулого немає майбутнього!

наше минуле - неоціненний скарб. завдяки нашим пращурам ми маємо життя і різні можливості, яких вони були позбавлені. і забуваючи ті славні подвиги і боротьбу пращурів, ми принижуємо себе і втрачаємо гідність перед лице народу. якщо б можна було уявити собі, що сталось би з світом якби в минуломи всі були байдужими до долі своєї батькивщин. у яких у мовах ми б тоді жили? боляче навіть думати про

що тільки не було на шляху нашого народу. і кровопролитні війни, і безприривний голод, і страшна руїна, але герої з хоробрим серцем вірили і не здавалися, боролися і перемагали! так залишимо ми згадку про них в наших сердцях! віддячимо за свободу, за рідну мову, за родючу землю і за власну роину!

я вважаю, ми маємо   шанувати всі ті сили та поривання пращурів, спрямовані на покращення нашого майбутнього, тому що без минулого немає майбутнього.

ответ: жив колись собі займенник. тато був мером міста, мама ніким не працювала, тільки в хаті прибирила, готувала їсти, прибирала. ніхто не знав як займенника звати, один каже, що його звати андрій, другий - сергій. так і не визначились.

одного разу, мер цього маленького містечка, в якому жив займенник, зібрав всіх своїх колег, друзів і важливих людей, щоб дати ім'я займеннику. багато було пропозицій, але всі зупинились на ім'ї неозначений. так як ніхто не знав як його звати.

пройшов час і неозначений пішов у школу, там було багато дітей. він зразу зо всіма познайомився. через пару днів, вже мав декілька друзів: означальний, особовий, присвійний, питальний, відносний, зворотній, заперечний і вказівний. "компанія"завжди разом гуляла, гралася, хлопці запрошували один одного в гості, грали в настольні ігри. не помітили, як і роки пройшли. ось і неозначений вже став дорослою повноцінною і важливою людиною. все місто його знало і поважало. тепер без нього і не обійтись.