Іть розібрати за будовою слово однокласника

мої найкращі літа проминули в стінах школи. і тепер, коли я обертаюсь назад, далеко-далеко видно обличчя моїх вчителів, методистів, практикантів, усіх, хто мені. починаючи з першого, такого маленького, ала такого значущого класу, я була опікувана вчителями як рідна донька. саме тому діти нерідко називають своїх класних керівників "класними мамами". я вдячна всім тим, хто, взявши мене за руку, вів по стежках науки. тільки так у мене був шанс не загубитися, не втратити правильний напрямок.  а потім, рік за роком, я впевнено підіймалась по драбині життя, спираючись на рідну школу. завдяки ній я здобула найголовніші знання, без яких у нашому сьогоденні неможливо прожити. школа - це дім, який плекає думки, вирощую геніїв та виховує президентів. усі ми виходим зі школи та всі ми повинні з вдячністю згадувати її, коли прийде час.