Прочитай вірш Ігоря Калинця «Веселка». Напиши, що ти уявляєш, читаючи цю поезію. Які асоціації викликає така розповідь про веселку?
Чим цікава саме така манера поетичної розповіді? (3-4 речення). ( )
Веселка
Надягла
веселка
стрічок-стрічок,
як у свято.
Взяла коромисло
і пішла до
річки.
Дорогою
перестрів її
князенко
соняшник
із золотим
черевичком
у руці.
Поміряла
веселка —
якраз на
ніжку!
От вони й
побралися.
Дам!

Читаючи вірш Ігоря Калинця «Веселка», я уявляю веселку яскравих кольорів, яка вбрана у стрічки і сяє на сонці. Я бачу, як вона йде до річки з коромислом, можливо, щоб полити водою. А коли вона зустрічає князенка соняшника, я уявляю їх обох у яскравих кольорах, дуже веселих та радісних.

Цей вірш викликає у мене асоціації з веселкою як символом радості та краси. Я думаю про те, як веселка може з'являтися після дощу та принести кольорову радість в середину сірого дня. Якщо врахувати той факт, що веселка зустріла князенка соняшника, то можна відчути ще більшу радість та оптимізм.

Манера поетичної розповіді, що використовує Ігор Калинець, дозволяє створити образи, які легко запам'ятовуються та викликають яскраві візуальні асоціації у читача. Він використовує прості слова та лаконічний стиль, що робить його вірші доступними для більш широкої аудиторії.

Объяснение:

Виділяються два пояси Альпійської складчастості:

Середземноморський включає Кордильєра-Бетіка, Береговий Атлас, Апенніни, Альпи, Карпати, Балкани, Кримські гори, Кавказ, Тавр, Памір, Гімалаї, гори М'янми і Малайї та багато дрібніших гірських утворень, які розташовані поміж зазначеними горами і поблизу від них.

Тихоокеанський включає Кордильєри Північної Америки, Анди Південної, гори Сандвічевих островів, Нової Зеландії, Нової Гвінеї, Малайського архіпелагу, Філіппінських, Японських і Курильських островів, Камчатки, Чукотки, Алеутських островів та Верхоянські гори Східного Сибіру. Встановлено, що не всі гори Альпійської системи формувалися одночасно. Так, наприклад, гори східного узбережжя Азії виникли ще в крейдовий період мезозойської ери, а Кавказ, Альпи і Карпати формувалися переважно в неогеновий період кайнозойської ери.

Завершився орогенез виникненням молодих гірських утворень — альпід. Один з районів типового прояву — Альпи. Крім них, до альпійської складчастості належать:

в Європі — Піренеї, Андалуські гори, Апенніни, Карпати, Дінарські Альпи, Балкани;

на півночі Африки — гори Атлас;

в Азії — Кавказ, Понтійські гори і Тавр, Туркмено-Хорасанські гори, Ельбурс і Загрос, Сулейманові гори, Гімалаї, складчасті ланцюги М'янми, Індонезії, Камчатки, Японських і Філіппінських островів;

в Північній Америці — складчасті хребти Тихоокеанського узбережжя Аляски і Каліфорнії;

в Південній Америці — Анди;

архіпелаги, що обрамовують Австралію.