Твір дивак скласти анкету до головного героя

Олесь — простий сором’язливий хлопчик, що навчається у сільській школі. Ось як описав його зовнішність автор: «Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ».

Характеристика Олеся

Хлопчика Олеся характеризують такі людські риси:

добрий

людяний

гуманний

лагідний

співчутливий, небайдужий

уважний та пильний до природи, вміє бачити красу навколо себе

сором’язливий

розумний

допитливий (цікавиться усіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи)

смирний

слухняний по відношенню до матері

з повагою та бережливістю ставиться до природи

дбайливий

старанний

відмінно навчається у школі (до випадку з малюванням дятела замість горщика)

рішучий, впертий (вміє відстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти)

щирий

щедрий

незлопам’ятний (з легкістю забув образу на Федька Тойкала, який його вдарив за, нібито, зраду)

вдячний

здатний стати справжнім, вірним другом, але поки що не знайшов собі приятеля серед однолітків, адже вони, так само як і дорослі, вважають його диваком

Аналіз твору «Дивак»

Чому Олеся називають диваком?

Передусім, через його незвичне, безмірне захоплення природою. Хлопчика захоплює краса рідного краю. Він з такою всепоглинаючою любов’ю ставиться до природи, що йому навіть шкода псувати лід, яким покрилася річка. Ось витяг з його діалогу з іншими школярами:

— Ей, Олесю! – кличуть з гурту. – Гайда з нами подушки гнуть!

— Навіщо лід псуєте? – у відповідь Олесь. – Він ще молодий.

Опис стану душі Олеся (від його імені) після повернення додому

Мені було сумно й прикро за діда. Дід Прокіп хльоскав батогом конячі спини та лаявся. Це свідчить про те, що він не любить тварин, не здатний відчувати їхній біль. Мені болісно від усвідомлення недосконалості навколишнього світу, розуміння того, що у світі панують зло та несправедливість. Жива природа благає про до , але люди її не чують. Тому мені дуже гірко на душі, сльози так і підступають до горла.

про українську сучасну літературу введеться багато дискусій і розмов.   як книгарня  “є” )  можнапобачити великий вибір української книги ( поезія, проза, збірки, онтології, романи ) на будь-який смак і вподобання.

на мою думку, проблема порягає у впливі масової культури на літературу, і пов’язану з цим популярність  “дешевих” любовних романів, детективів, особливо набрали обертів фантастика і фентезі, які в основі відійшли від класичних традицій. в цій ситуації  “поганим”  є не сам жанр, автор чи манера написання, а, на мою думку, саме в легкості. з однієї сторони, цікаво провести вечір з таким романом, але через день, іноді тижнень просто забуваються імена (або жхарактерні риси головних героїв, сюжетна лінія, проблематика ), і, взагалі, про що була книга.