10.Опишіть ліричного героя поезії "Щоб мучити мене". Вкажіть, над
Чим вас змушує замислитись
письменник.​

I know russian and English language

Возний — дрібний урядовець, що « паном», «юриста завзятий і хапун такий, що і з рідного батька злупить! » з цинічною відвертістю виправдовує він хабарництво, несправедливість, які панували в тогочасному суспільстві. вовча мораль возного найвиразніше проступає в його пісні «всякому городу нрав і » возний проповідує огидну мораль здирників і гнобителі: всякий, хто вище, той нижчого гне, — дужий безсильного давить і жме, бідний багатого певний слуга, корчиться, гнеться пред ним, як дуга. характер хапуги й здирника розкривається не прямолінійно. поступово, іноді мимохідь, драматург показує способи його збагачення. майстерно володіє письменник основним принципом реалістичної типізації — засобами розкриття різних рис характеру людини. возний зображений не тільки як хабарник. не раз у п'єсі виявляється його певна освіченість. він добре обізнаний з українськими літописами. але це в нього йде не від любові до культури рідного краю, а з його житейської, судової практики, щоб довести права своїх клієнтів на дворянство, він змушений ритися в літописах, обґрунтовуючи походження панків від шляхти, від значної козацької старшини. обізнаний возний і з театром, але й тут виявляється його груба натура. возному хотілося, щоб на сцені справді вбивали, — тоді б, мовляв, було «за що гроші платити». знає возний і літературу, зокрема вірші. він просторікує про любов, яка не знає соціальних меж. ллє й тут слова возного — брехня пана, а не погляди освіченої людини. і. котляревський розкриває, що то за любов: «люблю тя, дівицю, как жадный волк младую ягницю». любов до наталки не заважє нозному одночасно відвідувати і «вдовствующую дякониху». незважаючи на «каяття», возний загалом тип негативний. сцена самого «каяття» має гумористичний характер слова його: «я — возний і признаюсь, что от рождения моего расположен к добрим ділам; но за недосужностію по должности і за другими клопотами доселі ні одного не зділал», — викликають завжди сміх.