Назвать жанр, к которому принадлежал первое стихотворное произведение и.котляревского.

  питання до біографії о.стороженка:

1. який час припадає на літературну діяльність о.стороженка? (відповідь:   суперечливий час розвитку україни в суспільно-політичному, духовному та економічному сенсі, час боротьби уярмленого селянства проти кріпацтва, час національно-культурного пробудження)

2. чиї традиції продовжує письменник? (відповідь: м.гоголя, г.квітки-основ’яненка)

3. які загальні теми підіймає автор оповідань? (відповідь: історичні події, народні повір’я, бідність і багатство, побут селян та козаків, суперечності кріпацтва, аморальна поведінка панства та ін)

4. на якій мові друкувався олекса стороженко й чому? (відповідь: українська, російська – пов’язане з валуєвським циркуляром, коли більш частина друкування на українській мові була припинена)

5. де народився о.стороженко, де пройшли його дитячі роки? (відповідь: о.староженко народився в селі лисогори на чернігівщині, дитячі роки – на полтавщині)

6. хто став натхненням для подальшого розвитку письменницького таланту у стороженка? (відповідь: микола гоголь, коли сказав, що писати треба для того, щоб поділитись почуттям, а не для змагання)

7. яку посаду займав о.стороженко? (відповідь: олекса стороженко був слідчим, що теж вплинуло на його творчість, закінчив кар’єру статським радником)

8. як помер письменник? (відповідь: о.стороженко впав в холодну воду, пошкодив ногу, раптово помер)

9. після якого твору прийшла його відомість? (відповідь:   в 1857 р. о.стороженко прославився своїм твором «братья-близнецы»)

10. на чому грунтовалися деякі оповідання о.стороженка? (відповідь: гуморески, уснопоетичні мотиви (фольклор), прислів’я та приказки стають ґрунтом для оповідань)

11. що відокремлює письменника від інших письменників того часу? (відповідь: романтичний пафос оповідань, романтизація дійсності, ліричність)

12. назвіть декілька  відомих творів о.стороженка (відповідь: «марко проклятий» (не закінчено), «закоханий чорт», «вчи лінивого не молотом, а голодом», «два брати» та ін)