Опадае осінне листя. воно пятипале. діти сміючись грають у квача. різниці у віці ніхто не помічае. матусі поглядуючи на них з ніжністю прогулюються осіннім сквером і збирають каштани. чуеться тихе зусереджене бормотіння. старше покоління склонилися над гральною доскою. на лобах пролягла складка(не уверена что слово на украинском). шах і мат. прозорливий коник наздогнав короля. неподалік чутно здивовані голоси. на лавках художники пробували свої сили. портрети виходили чудові. дівчата дякували і з задоволенням дивилися на листки. в стороні автори вивішали на продаж пейзажі маслом. безкрайні простори води.взимку і влітку. зранку і звечора. у штиль і в бурю. трапляються у портрети. частіше жартівливі шарши. степенні прохожі не поспішаючи роздивляються картини.каштановий сквер чудове місце для прогулянок. дописать епітети, порівняння, метафори, гі

Епі

Пістряк у творі зображений справжнім шахраєм, який вмів використовувати своє службове становище, був лестивий і підступний у відношенні до вищого начальства, а зі звичайними людьми поводився зарозуміло. та й взагалі, чого гарного можна чекати від безпробудного п’яниці? саме він придумує виявити відьму і вчиняє розправу над ні в чому не повинними жінками. не більш гарний і сотник забрьоха, який у всьому шукав власну вигоду. заради неї козацький старшина був здатний навіть на злочин, навіть на змову з відьмою, навіть на те, щоб зморити голодом конотоп і спалити його «з чотирьох кінців». поки забрьоха залишався при владі, замість служби підлеглі йому козаки обробляли старшинську землю і перетворилися майже у кріпаків. реальні події у «конотопській відьмі» г. квітки-основ’яненки, як і у «вечорах на хуторі поблизу диканьки» м. гоголя, тісно переплітаються з вигадкою. але саме такою, як і зобразив у повісті відьму мотрю зубриху автор, і була уява про неї народу. та все це було лише фоном для відображення головної думки письменника. адже повість «конотопська відьма», у якій письменник прагнув показати, від чого у нашого народу найбільше зло, спрямована своїм вістря проти провінційного панства, його бездуховного існування, забобонності і   неуцтва.