Скласти план до " казки про старого гнома "

1.пращур гном*ячого роду. 2.опис баштової печери. 3.друзі старого гнома. 4.піклування матса і старого гнома про замок. 5.розмова матса з старим гномом. 6.матс у старого гнома в  гостях. 7.коштовності старого гнома. 8.запрошення старого гнома  на весілля матсової правнучки. 9.весілля матсової правнучки. 10.матс виказав таємницю тітці. 11.тітка та її син в баштовій печері. 12.покарання тітки,її   сина та старого сторожа старим гномом.

на пасіці

на старості літ джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, у яких краях ходив, з якими людьми зустрічався. діти слухали його й засинали коло його і на його руках.

на все літо джеря перебирався в свій хуторець. він був за пасічника й і в інших пасіках, котрі стояли поблизу.

невеличка пасіка стояла в і, на косогорі, у садочку, а проти неї стояла крута гора, як стіна, вся зверху покрита густим лісом, а внизу густою ліщиною.

коло пасіки росли старі сади. між ними подекуди стояли здорові старі дуби, ніби скелі. , вкрита садками, вилась попід горою і ховалась далеко в старому липовому лісі.

невеличка джерина пасіка була обгороджена низьким тином. коло тину притулився курінь. попід вуликами вилися прочищені стежки, а серед пасіки стояв важкий низенький хрест. під хрестом стояло корито з водою для бджіл, потрушеною стеблами соломи.

коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку над вуликами. за пасікою зеленів маленький баштан. довге гарбузиння вилізло на курінь і почіплялось до тину. на самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці.

джеря сидів на пеньку коло вогню і держав на руках маленького замурзаного онучка. коло нього сиділи дві дівчинки-внучки, а старший хлопець стояв проти діда і не зводив з нього очей. дочка любка принесла дідові харч у клунку і стояла під гіллям груші, схиливши голову і підперши щоку долонею. дід розказував онукам про далекий край, про чорне море, про лиман. діти слухали, неначе якусь дивну казку.

а в пасіці гули у вуликах бджоли своїм глухим гуком, неначе вони були закопані десь під землею. у вічках подекуди ліниво лазило кілька бджіл. дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом, та й ті незабаром ніби падали у вічка. у пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами. серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась із бадилиною, березкою та широким листком огірків і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою. між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки; під тином червоніла, ніби кров’яні краплі, червона смілка, ріс жовтий кущик дроку. косе проміння промкнулось під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зелене листя на грушах, ще й облило сивого діда червонястим світом.

уже сонце зайшло, уже ніби дрімота розлилась над густими садками, над густим лісом, а дід усе розказував, а діти все слухали, а бджоли гули, неначе гула звучними струнами кобза.

(400 сл.) (за і. нечуєм-левицьким)