Який одяг мали мішканці міст та сіл за часів київської русі

Загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу та численних доповнень до нього є декоративна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва матеріалів для одягу, створення його різноманітних форм, володіння багатьма й техніками опорядження та оздоблення. водночас народному одягу притаманна значна варіативність. найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на лівобережжі та правобережжі, слобожанщині та поділлі. це ж стосується й традиційного одягу населення подністров'я, карпат, полісся та півдня україни. регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні і декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця xix ст. зберігали давні локальні особливості, а також способи носіння і об'єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс вбрання. основні елементи українського народного одягу мають давньослов'янське походження і беруть свої витоки з культури київської русі. це домоткані тунікоподібні сорочки, поясний одяг у вигляді прямокутної орнаментованої смуги тканини, вузькі полотняні чоловічі порти, рушникоподібне жіноче головне вбрання, плетені й ткані пояси та ін. в українському традиційному вбранні кінця xix — початку xx ст. поряд із збереженням давніх місцевих ознак простежуються й пізніші нашарування, пов'язані насамперед з історичною долею різних земель україни. так, одяг населення правобережжя зазнав помітного впливу польсько-литовської, лівобережжя — російської культури. велике значення мало й те, що через україну йшло інтенсивне та постійне торговельне й культурне спілкування країн заходу і сходу

Ахахах лучше у учителя спроси