Верно ли, что покорили индию руками индейцев? аргументируйте свой ответ

ответ:

у сучасному світі дедалі більшого значення набуває китай, який є водночас однією з найстаріших цивілізацій, що вижили, бо існує вже майже п'ять тисячоліть. у світових засобах масової інформації про нинішній китай часто говорять як про "головний феномен" і водночас "великого невідомого xxi ст.". дехто згадує попередження наполеона бонапарта: "коли китай прокинеться - світ затремтить". ця культурно-історична спільнота викликає величезну увагу вчених, бо вже стала реальною силою, що впливає на майбутнє людства. достатньо сказати, що в пій державі з населенням понад 1,3 млрд зосереджено одну п'яту людства, а також третину всіх працюючих на землі. і це без достеменних відомостей про мільйони тих китайців, які живуть і працюють в більшості інших країн. рух китайської історії схожий на спіраль, що поступово розкручувалася і набувала дедалі більшого обсягу: від циклу до циклу зростали її народонаселення, площа оранки, обсяги виробництва. а далі - поширення розселення не тільки на сусідні землі, а й далеко від власних кордонів, вплив на світову економіку і фінанси.

останнім часом зростає інтенсивність контактів між кнр й україною. з набуттям незалежності значно розвинулися контакти на міждержавному рівні, про що свідчать візити вищого керівництва країв, укладання угод, проведення культурно-мистецьких заходів тощо. показовою є заява, зроблена під час візиту до києва прем'єра державної ради кнр лі пена (23-25 червня 1995), стосовно того, що одним із напрямів зовнішньополітичної діяльності пекіна у ставленні до нашої держави є формування нового "шовкового шляху", який зміцнить торговельно-економічні зв'язки китаю із заходом через україну.

вітаючи співпрацю, не слід забувати про проблему конкуренції. адже не тільки ми, а навіть американці стурбовані тим, що дедалі більшу частину їхнього "споживчого прилавку" займають китайські товари. для україни є цікавим досвід китаю на шляху модернізації. це - єдина країна з колишніх учасниць соціалістичного табору, яка, переходячи до іншої "системи координат" свого існування, не тільки не зазнала значного зниження рівня життя громадян, а, навпаки, демонструє його постійне зростання, хоча воно відбувається дуже нерівномірно. життя теперішнього китаю не можливо осягнути без знання його історії від самих початків, без розуміння сутності китайської цивілізації і її сучасних втілень.

людина мешкала на території сучасного китаю ще в доісторичні часи. найдавніші сліди проживання пралюдей знайдено в південно-західній частині китаю, і датуються вони 1 млн 700 тис. рр. тому. синантроп ("китайська людина") жила на теренах сучасної кнр 500 тис. рр. тому і мала основні риси людської істоти: прямоходіння, використання найпростіших знарядь праці та вогню тощо. деякі дослідники, особливо китайські, вважають, що слід переглянути поширену теорію про походження людини сучасної анатомічної будови з африки. на їхню думку, у китаї та в інших частинах світу відбувалася незалежна еволюція людини.

на межі ііі і іі тис. до н. е. в басейні ріки хуанхе виникли перші протодержавні культури. умови для зародження цивілізації виявилися тут менш сприятливими, ніж у країнах північних субтропіків, таких як єгипет і месопотамія. і держава склалася пізніше, проте на вищому рівні розвитку продуктивних сил. найдавніші ранньокласові утворення, які належать до типу міст-держав, з'являються на території китаю у п тис. до н. е. уі тис. до н. е. в китаї існувала величезна кількість самостійних царств.

на теренах тих царств відбувався процес формування культурно-генетичної спільності хуася, під час якого до середини і тис. до н. е. створюється стійкий етнокультурно-політичний комплекс "серединних царств" - чжунго. в його основі - уявлення про світ, яке існувало на той час. а саме: над усім панує безкрайнє кругле небо, унизу простягається земля, яка має квадратну форму. на перетині діагоналей, у центрі квадрату - серединна держава. тоді ж виникає уявлення про зверхність чжунго над рештою "варварів чотирьох сторін світу". сучасні китайці дуже пишаються тим, що вони китайці, і зверхньо ставляться до іноземців.

із заснуванням наприкінці ш ст. до н. е. імперії цінь, китайці почали називати себе "цінь". цей етнонім став загальноприйнятим європейським позначенням китайців та китаю, що відобразилося в мовах (напр., china ійською, chine французькою та і оскільки саме в той час почали налагоджуватися його зв'язки з іншими регіонами. за часів царювання династії хань (кінець iii ст. до н. е. - початок iii ст. н. коли держава переживала піднесення, "золотий час", китайці стали називати себе "хань-жень", тобто "людьми хань". цей термін досі використовується для позначення належності до китайської - ханської нації

.

объяснение:

читай)