1.кто способствовал объеденению австро-венгрии 2.покажите на карте территорию австрийской империи и назовите народы,которые там проживали очеень надо умоляю,тока не надо писать дофига кратенько

Австро-венгрия появилась в 1867 г. в результате двустороннего соглашения, реформировавшего австрийскую империю (которая, в свою очередь, была создана в 1804 г.) . во внешнеполитическом отношении австро-венгрия входила в союз трёх императоров с германией и россией, затем в тройственный союз с германией и италией. в 1914 в составе блока центральных держав (германия, турция, позже также болгария) вступила в первую мировую войну. убийство гаврилой принципом («млада босна» ) эрцгерцога в сараево послужило поводом для развязывания австро-венгрией войны против сербии, что неизбежно вело к конфликту с российской империей, заключившей с последней оборонительный союз. в политическом отношении австро-венгрия делилась на две части — австрийскую империю, с рейхсрата, и венгерское королевство, включавшее в себя земли венгерской короны и подчинявшееся венгерскому парламенту и правительству. неофициально эти две части назывались цислейтания и транслейтания соотвественно. аннексированная австро-венгрией в 1908 году босния и герцеговина не была включена ни в состав цислейтании, ни в состав транслейтании и особыми органами власти.7 марта 1861 г. основано королевство италия.  23 августа 1866 г. ликвидирован германский союз. 1 июля 1867 г. на его месте был основан новый северогерманский союз.  15 марта 1867 г. заключён договор, в соответствии с которым австрийская империя преобразовывалась в дуалистическую монархию австро-венгрия. 

1. Формування концепції «радянського народу». Мовне зросійщення України

Поняття «радянський народ» з'явилося в середині 1930-х років під час наступу сталінського режиму на права неросійських народів (що відбувався під гаслом боротьби з «буржуазним націоналізмом»), знищення національних партійних кадрів і культурної верхівки. На офіційному рівні його вперше вжито в резолюціях XVIII з'їзду ВКП(б) (1939 р.), тоді ж воно увійшло до партійного статуту. Розгорнуте ж визначення дав Микита Хрущов на XXII з'їзді КПРС (1961 р.): «У СРСР склалась нова історична спільнота людей різних національностей, що мають спільні характерні риси, спільну соціалістичну Батьківщину - СРСР, спільну економічну базу, соціалістичне господарство, спільну соціально-класову структуру, спільний світогляд - марксизм-ленінізм, спільну мету - побудову комунізму, багато спільних рис у духовному обличчі, у психології». Тоді це твердження не увійшло до програмних документів, однак стало провідним у практичній діяльності органів влади. У 1970-х роках його повторювали щоразу частіше.