Какие типы почв формируются в жигулевском заповедники? чем они отличаются от почв левобережья области

почвенный покров  горной части жигулевского заповедника отличается высоким разнообразием. здесь встречаются горные варианты дерново-карбонатных почв, темно-серые и серые лесные, бурые лесные почвы, черноземы, при переходе на равнинную территорию самарской луки появляются равнинные черноземы, светло-серые и серые лесные и даже дерново-подзолистые почвы. если для западных, восточных и южных склонов жигулевских гор распределение почв по катене включает дерново-карбонатные типичные (рендзины), дерново-карбонатные (рендзины иллювиально-глинистые) и темно-серые и серые лесные почвы (на южных склонах встречаются черноземы), то на северных склонах место последних занимают бурые лесные почвы. их площадь составляет 2.9 % от территории заповедника. занимают они более пологие участки оврагов и , а также нижние части северных склонов гор.

по механическому составу почвы тяжело и среднесуглинистые, горные почвы отличаются также значительной каменистостью.

среди выявленных в заповеднике типов почв наибольшую площадь занимают дерново-карбонатные почвы (42,5%), они же отличаются и наибольшим разнообразием. из выделенных 28 разновидностей дерново-карбонатных почв, 9 встречаются только в комплексах с обнажениями горных пород, серыми лесными, бурыми лесными почвами и черноземами.

серые лесные почвы, типичные для почвенной провинции района расположения заповедника, занимают 38,2% территории заповедника и представлены 21 почвенной разновидностью.

типичные для почвенного района самарской луки черноземы занимают в заповеднике всего 9,1% его территории и представлены 9 почвенными разновидностями.

весьма своеобразны выявленные в заповеднике бурые лесные почвы, которые занимают 2,9% территории заповедника и почти целиком относятся к группе горных. почвы этого типа в самарской области и во всем среднем поволжье нигде кроме жигулей не были обнаружены. они встречаются в закарпатье, карпатах, крыму, на северном и восточном кавказе, юге амурской области, юге хабаровского края и в приморском крае.из типа подзолистых почв в заповеднике представлены только дерново-подзолистые почвы, занимающие 3,1% территории и представленные четырьмя разновидностями.доля аллювиальных почв в заповеднике составляет всего 0,7%, из них выделено два типа: аллювиальные луговые насыщенные (3 разновидности) и аллювиальные дерновые насыщенные (2 разновидности).

почвы двух оставшихся типов: луговато-черноземные и торфяные болотные низинные представлены только двумя почвенными контурами и двумя подтипами: луговато-черноземные (29 га) и болотные низинные торфяные (1 га). луговато-черноземные почвы признаются межзональными и лишь изредка встречаются на территории самарской области. болотные торфяные почвы на территории самарской области нигде больше не

Опис природного комплексу злиття річок Саксагань та Інгулець у місцевості Кривого Рогу:

Географічне положення: комплекс знаходиться на південному заході міста Кривий Ріг в межах Дніпровської височини.Рельєф та гірські породи: територія складається зі степових плоскогір'їв з невеликими вододілами та низинами, на яких знаходяться заплавні ліси та чагарники. Гірські породи представлені порідами кристалічної складки: гранітами, гнейсами, альпійською модифікацією метаморфічних порід.Характеристика клімату: територія знаходиться в помірній зоні. Характерний вітровий клімат з переважанням сухих резервантних східних вітрів. Середньорічна температура повітря становить 8-9 °C.Види ґрунту та його властивості: територія характеризується черноземами середніх та темних типів, які мають хорошу водно-повітряну режимність та поживність.Рослинний світ: на території можна зустріти степові та заплавні рослинні угруповання. Серед них переважають трав'янисті рослини, характерні для рівнинної степової зони.Тваринний світ: у комплексі можна зустріти численні види тварин, серед яких є хижаки, різні птахи та рептилії.Характеристика вод: злиття річок Саксагань та Інгулець утворює велику водну систему з заплавами, котрі забезпечують благополучне життя розвиненим рідкісним видам риб. Вода в річках знаходиться в середньому за ступенем забрудненням, що сприяє збереженню екологічної системи на території.Значення в господарській діяльності: злиття річок має велике значення для господарської діяльності в місцевості. Ресурс води використовується для питного та побутового споживання міста Кривого Рогу, а також для забезпечення промислових потреб міста. На річках розташовані гідроелектростанції та водоводи, що забезпечують електроенергією та водопостачанням місто.Ступінь впливу людини (перетворення): злиття річок Саксагань та Інгулець було перетворено людською діяльністю на складну мережу промислових підприємств, що вплинули на екологічну рівновагу. Живлення річок різними видами промислового відходу та стічних вод призвело до забруднення та зниження якості води в річках. Однак у останні роки проводяться роботи з очищення річок від забруднень та збереження екологічної системи на території.