Хронологічна таблиця юрія яновського

27 серпня 1902народився в селі майєрове (тепер село нечаївка компаніївського району кіровоградської області) в селянській родині.1908у пошуках кращого життя родина переїхала до єлисаветграда.1919юрій на відмінно закінчив єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.1922–1923вчився в київському політехнічному інституті на перших двох курсах.1922перший вірш «море» надрукував російською мовою1924уперше виступив з віршами українською мовою.1925–1926працював на одеській кінофабриці художнім редактором.1925збірка «мамутові бивні».з 1927жив у харкові.збірка «кров землі».1928новела «поворот».1931заборонений роман «чотири шаблі», п'єса «завойовники».1932«дума про британку»1935роман в новелах «вершники».з 1939жив в києві.1940видав збірку почасти дуже дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «короткі історії».1941-1945за війни яновський був редактором журналу «українська література» і військовим кореспондентом на нюрнберзькому процесі.1947роман «жива вода».25 лютого 1954бувши слабого здоров'я, яновський, проте, довго витримував тиск безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «київських оповідань» (1948). помер юрій 25 лютого 1954 року . попри це, твори яновського поруч з творчістю таких визначних майстрів слова, як п. тичина, м. хвильовий, м. зеров, м. рильський, є. плужник, увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої половини xx ст.

ответ: Лось прокинувся від сухого різкуватого звуку. Хоч житель заповідника був великим, проте відчув небезпеку й страх, як на волі у його рідній тайзі. Він побіг.

   Ранок лось зустрів на поляні. Його мучила спрага, тому попрямував до річки. Крига затріщала, він опинився в льодовому полоні. Марно намагалась велика тварина звільнитись і вибратися із холодної води.  

   На його щастя до лісу по хмиз заїхали на підводі два хлопчики. Ризикуючи життям, вони сокирою пробили вихід з ополонки. Знесилена тварина була врятована, вона попрямувала до заповідника. Хлопці поверталися додому.  

   Та раптом пролунав зрадливий постріл рушниці. Лось ще трохи біг, спіткнувся і впав. Тоді діти зрозуміли по кому стріляли. Перед ними з'явився захеканий рідний дядько, який уже давно ігав з лихими помислами за двобоєм тварини з підступною кригою, до хлопців. Хлопці марно надіялись, що врятована ними тварина ворухнеться. Дядько побачив у очах дітей осуд. Вони, напевно, заявлять охороні заповідника про те, що трапилось…  

Объяснение: