Характеристика авторів німецького романтизму (гофман , гейне , новаліс) 89 !

Теоретична концепція романтичного мистецтва сформувалась у колі німецьких естетів і письменників, які були також авторами перших у німеччині романтичних творів.романтизм у німеччині пройшов 3 етапи розвитку: 1 етап - ранній  (ієнський) - з 1795 до 1805 рр. у цей період була розроблена естетична теорія німецького романтизму і створені твори ф. шлегеля і новаліса. засновниками школи сієнського романтизму були брати шлегелі - фрідріх і август вільгельм. їх будинок на межі 18-19 ст. став осередком молодих невизнаних талантів. до кола єзуїтських романтиків входили: поет і прозаїк новаліс, драматург людвіг тік, філософ фіхте.німецькі романтики наділяли свого героя творчим талантом: поет, музикант, художник силою своєї фантазії перетворював світ, який лише віддалено нагадував реальність. міф, казка, легенда, переказ складали ґрунт мистецтва сієнських романтиків. вони ідеалізували далеке минуле (середньовіччя), яке намагалися співставити із сучасним суспільним розвитком.естетична система сієнських романтиків характеризувалася намаганням відійти від показу реальної конкретно-історичної дійсності і зверненням до внутрішнього світу людини.саме ієнські романтики першими зробили вагомий внесок у розробку теорії роману і зі своїх суб´єктивно-романтичних позицій передбачили його бурхливий розквіт у літературі xix ст.2 етап - гейдельбергський  - з 1806 до 1815 рр. центром романтичного руху в цей період став університет у м. гейдельберг, де навчались, а потім викладали к.брентано і л.а.арнім, які відіграли провідну роль у романтичному русі на другому його етапі. гейдельбергські романтики присвятили себе вивченню і збиранню німецького фольклору. у їхній творчості посилювалося відчуття трагічності буття, що мало історичний вплив і втілювалось у фантастиці, ворожій особистості.в гурток гейдельбергських романтиків входили відомі збирачі німецьких казок брати грімм. на різних етапах творчості до них був близький е.т.а.гофман.3 етап - пізній романтизм  - з 1815 до 1848 р. центр романтичного руху перейшов до столиці прусії - берліна. з берліном пов´язаний самий плідний період у творчості е.т.а.гофмана, тут же вийшла перша поетична книжка г.гейне. однак у подальшому через широке розповсюдження романтизму по всій німеччині і за її межами берлін втрачає свою провідну роль у романтичному русі, оскільки виникає ряд локальних шкіл, а головне - проявляються такі яскраві індивідуальності, як бюхнер і гейне, які стають лідерами в літературному процесі всієї країни.

Потому что  он пишет о своем друге  на самом деле рассказ, конечно, , но, как по мне - не центральный и уж точно не лучший у лондона. во-первых, он на одного героя. во-вторых, героя не -то интересного. воля к жизни - да, это его сущность. однако кроме этой сущности в герое по сути нет ничего. он выживательная машина - сюрвайвер с железной волей. и - всё. в отличие от героев других рассказов лондона - безлик. фактически, он - символ, и от этого рассказ в моих глазах сильно проигрываает той же "северной одиссее", "мексиканцу", "куску мяса" и другим, в которых герои не менее волевые, чем в "любви к жизни", но гораздо более похожи на людей. не на абстрактных, у которых и имени-то нет, а на живых, обычных, в общем-то, людей. но - сверхволевых.