Відмінювання іменників ; розкіш і скатерть називний родовий давальний знахідній орудний місцевий кличний

Н: розкіш р: розкіш д: розкоші з: розкіш о: розкішшю м: на розкоші н: скатерть  р: скатерть д: скатерті з: скатерть о: скатертю м: на скатерті 

Літо. скільки див воно дарує: подорожі, відпочинок, екскурсії у мальовничі куточки нашої країни. звісно, кожна дитина чекає літа, бо воно приносить канікули. три місяці — так багато веселого часу. скільки різних пригод трапляється, скільки вражень! я хочу розповісти про випадок, який стався минулого року на морі. щоправда, не зі мною. героїня мого оповідання — марічка, десятирічна дівчинка, красива білявка з голубими . одного довгоочікуваного дня дівчинка разом із сім'єю сіла в потяг і помчала-полетіла назустріч морю. марічка ніколи раніше не бачила цього синього дива: раптом перед очима постала блакитна далеч, аж до самого обрію. морська гладінь виблискувала на сонці мірі іскорок. — мамо, яке море безмежне і привітне. я йду з ним привітаюсь ближче, — впевнено сказала марічка. —  обережно, дитино. воно дійсно гарне, але може бути небезпечне. —  ну що ти, мамо! хіба я маленька! — махнула рукою дівчинка і, не слухаючи останніх слів матусі, помчала у воду. марічка не зрозуміла, чому мама так каже. вона хлюпалась у водичці, забавлялась, не помічаючи, як відходить все далі від берега. та ось одна велика піниста хвиля накрила дитину. мить — і марічка опинилась під водою. що було далі — вона не пам'ятає. дівчинка розплющила очі — і побачила біля себе переляканих батьків і двох високих чоловіків у рятувальних жилетах. вони лагідно посміхнулись і сказали: —  так, море гарне і добре, але обережним бути не завадить. —  і вам, —ледве промовила марічка. і, притулившись до мами,