Напишіть твір "щоб родина була щаслива"

Немає справжньої родини без дитини, а ще краще – без гурту веселих галасливих малюків. та от, не завжди щасливою себе у такій родині почуває мама, на плечі якої лягає 90%  усієї хатньої роботи та турботи по догляду за невгамовними нащадками.то що  ж робити, щоб материнство й малюки приносили радість та щастя, а не були основною причиною втоми та головного болю? 1.кожна дівчина, котра виходить заміж, повинна чітко    усвідомлювати, що її основне призначення – бути мамою, дружиною, а уже потім бізнес-леді чи професіоналом у певній галузі.  кар’єра, гроші, визнання – ніщо, коли у будинку немає дитячого сміху. материнство потрібно сприймати як дарунок господа, а не як обов’язок перед чоловіком, родиною. тільки тоді діти будуть найціннішим скарбом для мами. 2.  дитина повинна приходити на цей світ бажаною навіть тоді, коли по хаті уже бігає чималий гурт малюків.  така дитина уже з перших днів зачаття перебуває у полоні любові й спокою, а мама відчуває підтримку та турботу близьких, що позитивно впливає і на розвиток малюка. 3.кажуть, що характер дитини формує не тільки середовище та виховання, але й ім’я малюка. саме тому й рекомендують священики вибирати ім’я  дитинці згідно церковного календаря. 4.якщо у родині появився малюк, то суперечки та сварки мають назавжди зникнути із того дому.родинний затишок, взаєморозуміння між батьками – саме вони формують норми поведінки дитини в майбутньому. 5.щоб дитина росла слухняною, не варто вдаватися до погроз, жорсткого контролю, та різки. навчіться ласкою та добрим батьківським словом привити послух та покору . 6.виховуйте дітей у любові до господа та привчайте до щоденної молитви.  тоді дитина буде зважувати свою поведінку й шанобливо відноситися до родичів та друзів. 7.малюк, вихований як справжній християнин ніколи не завдасть прикрості своїм батькам, ну а якщо ненароком й трапиться щось неприємне – завжди зуміє попросити вибачення та   

Не хлібом єдиним живе людина кожна людина на землі має свою мету і бажання її досягти. кожне суспільство має свої моральні цінності, що з покоління в покоління. «не хлібом єдиним живе людина», — це одна з моральних засад, що існує в суспільстві. людина досягає гідного розвитку тоді, коли вона дбає не тільки про матеріальні речі. справді: чи можуть дім, машина, дача самі по собі творити духовну культуру? звичайно, ні. матеріальні речі є лише помічниками для культурного зростання. а духовний розвиток людині шанування родини, збереження духовних традицій, відданість у дружбі, закоханість у рідну мову, рідну пісню. коли людина дбає про духовне, вона сама стає кращою, у неї поліпшуються стосунки з довколишнім світом і вона стає успішною в усіх своїх починаннях.