1.себестоимость единицы продукции 4000 рублей.наценка планируется в сумме 400 рублей.найти процент наценки от реализации единицы продукции.

400 / (4000 + 400) * 100% = 9,09%

Законодавчо встановлено, що підприємницька діяльність є ризиковою, тобто дії учасників підприємництва в умовах сформованих ринкових відносин, конкуренції, функціонування всієї системи економічних законів не можуть бути з повною визначеністю розраховані і здійснені. Багато рішень у підприємницькій діяльності доводиться приймати в умовах невизначеності, коли необхідно обирати напрям дій із декількох можливих варіантів, здійснення яких складно передбачити (розрахувати, як кажуть, на всі сто відсотків).

Ризик притаманний будь-якій сфері людської діяльності, що пов'язано з безліччю умов і факторів, що впливають на позитивний результат прийнятих людьми рішень. Історичний досвід показує, що ризик недоодержання намічених результатів особливо став виявлятися при загальності товарно-грошових відносин, конкуренції учасників господарського обороту. Тому з виникненням і розвитком капіталістичних відносин з'являються різні теорії ризику, а класики економічної теорії приділяють велику увагу дослідженню проблем ризику у підприємницькій діяльності.

Не можна сказати, що у вітчизняній економіці проблема ризику нова. У виступах господарських керівників часу СРСР звучали судження про те, що від вирішення питання про ризик залежатимуть темпи розвитку економіки країни. Проте вже до середини 30-х років категорія "ризик" була оголошена буржуазним поняттям. З ідеологічної точки зору ризик ніяк не поєднувався з проголошеним плановим характером розвитку економіки. Адміністративно-командна система прагнула до знищення реальної підприємливості разом із неминучим її умовою - ризиком.

Заперечуючи очевидні передумови, оголошувалися непридатними до соціалістичної системі дослідження і відомі розробки в галузі вивчення та аналізу ризику. Цей процес знайшов відображення в економічній літературі того часу. Зокрема, у статті «Ризик» «Енциклопедичного словника Гранат» зазначалося, що в силу планового характеру соціалістичної системи господарські ризики мають тенденцію до відмирання. Таким чином, ризик повністю ставився до явищ капіталістичного господарства. Ігнорування проблем ризику досягло такого крайнього ступеня, що саме поняття «ризик» навіть не включалося в енциклопедію «Політична економія», в Філософську енциклопедію, словник «Науково-технічний прогрес», відсутня воно в останніх виданнях Великої радянської енциклопедії і «Радянського енциклопедичного словника» . Поняття «ризик» пояснюється тільки в тлумачних словниках російської мови.

Проте досвід розвитку всіх країн показує, що ігнорування або недооцінка господарського ризику при розробці тактики і стратегії економічної політики, прийняття конкретних рішень неминуче стримує розвиток суспільства, науково-технічного прогресу, прирікає економічну систему на застій. Знову виникнення інтересу до прояву ризику в господарській діяльності пов'язано з проведенням в Росії економічної реформи. Господарська середовище стає все більш ринкової, вносить у підприємницьку діяльність додаткові елементи невизначеності, розширює зони ризикових ситуацій. У цих умовах виникають неясність і невпевненість в отриманні очікуваного кінцевого результату, а отже, зростає і ступінь підприємницького ризику.

Економічні перетворення, що відбуваються в Україні, характеризуються зростанням кількості підприємницьких структур, створенням низки нових ринкових інструментів. У зв'язку з процесами демонополізації і приватизації держава правомірно відмовилося від одноосібного носія ризику, переклавши всю відповідальність на підприємницькі структури. Однак велика кількість підприємців відкривають свою справу при самих несприятливих умовах. До кінця 80-х років російська економіка характеризувалася досить стабільними темпами розвитку. Першими ознаками прояву кризи з'явилися негативні процеси в інвестиційній сфері (зниження введення основних виробничих фондів), результатом чого стало зниження обсягів виробленого національного доходу, промислової та сільськогосподарської продукції. Наростаюча криза економіки України є однієї з причин посилення підприємницького ризику, що призводить до збільшення кількості збиткових підприємств.

Значне зростання збиткових підприємств дозволяє зробити висновок про те, що без урахування фактора ризику в підприємницькій діяльності не обійтися, без цього складним є отримання адекватних реальним умовам результатів діяльності. Створити ефективний механізм функціонування підприємства на основі концепції безризикового господарювання неможливо.

Объяснение:

Скачала из инета)