Твір на тему "яке повине бути ставлення суспільства до людей похилого віку"

взагалі, я вважаю, що до людей похилого віку треба ставитись як мінімум з повагою. це люди, які прожили значно богато нашого. в їх житті було багато сумних, гірких, жахливих моментів, бо більшість з них пережили війну, голод, причому в ті часи вони були зовсім дітьми, або юнаками. вже доведено вченими, що психіка формується саме в дитячому віці, тому бажано ніяких стресів, дитина повинна жити в гармонії, відчувати до себе добре ставлення. а під час війни, їм прийшлося пережити такі жахіття, що, як то кажуть, нам й не снилося. наприклад моя бабуся у віці 9-10 років носила на спині величезну в'язанку хворосту щоб було чим зігріти оселю, й зараз, вже в похилому віці вона згорблена через це. і таких багато. наші діди й прадіди юнаками йшли на фронт. багато з них в достатньо молодому віці поверталися додому вже сивими. взагалі, я вважаю, що найстрашніше, що може бути - це війна, й мені болче й гірко дивитися я к наші ветерани, що пережили такі жахіття тепрплять насмішки з боку "крутої" молоді. навіть раз була свідком такої сцени: у парку старенька бабуся сиділа на лавці й лускала насіння, раптом підішла компанія почали з неї глузувати, сказали: "йди звідси, бабцю, тобі тут не місце". але вибачте, де ж тоді місце таким людм? ми останнє покоління, що бачить ветеранів, ми повинні бути вдячними їм за свободу, а і інколи дуже соромно за своїх однолітків. 

це я взяла дуже загально. наприклад, буває й таке, що онуки соромляться своєї старенької бабусі, її тремтячих рук, як на мене це не справжні онуки. є діти, тай онуки теж, які тільки й чекають як бабуся піде до бога в гості, а їм підпише квартиру, або просто постійно вимагають зі старенької матері/бабусі гроші. як на мене, в таких людей нема не совісті не почуття людського взагалі. також, дуже гірко чути про те, що багато стареньких стають ці аферистів, багатьох б'ють, граблять, інколи власні діти або онуки. й тоді, постає питання? що за свавілля? куди йде наш світ? де ті хлопці та дівчата. що повинні переводити навіть чужих бабусь й дідусів через дорогу, донести важкі пакети, хоча б просто ставитись з повагою? мабуть, вони просто зникли. бо зараз, світ, нажаль прямує до безодні де стареньким, на думку занадто "крутої молоді" нажаль, немає місця. 

люди похилого вiку потребують доброго ставлення,iз щирiстю,добротою.не треба таких людей скривджувати,тому що вони нам поради,настанови.все це потiм знадобиться у подальшому життi.треба цiнувати те що говорять люди похилого вiку.вони все правильно говорять.не треюа ображати таких людей,вони нiчого поганого тобi не зроблять,а навпаки пiдскажуть,що та як робити.цiнуй все те,що люди говорять! прислухайся до порад!