Визначте спосіб синтаксичного зв'язку у словосполученнях: працювати сумлінно поїхати до столиці любити природу спокійне життя прийти вчасно думати про майбутнє оголосити подяку

працювати сумлінно - підрядний 

поїхати до столиці - підрядний 

любити природу - підрядний

спокійне життя -  підрядний

прийти вчасно-  підрядний

думати про майбутнє -підрядний

оголосити подяку-  підрядний

якщо не помиляюсь - то так 

тихий весняний ранок . ліс прокидається від солодкого сну , кульбаба розкривається від , лише одного теплого промінчика сонця , проліски- вкривають лісові галявини блакитним килимом , ось   нарешті настав час   відступити від сну і білосніжному   ландишу , прокинувшись він погланув   на своїх квітучих друзів , які вже давно вмивалися росою та ніжилися на сонечку .   пізно прокинувся -подумав він і пішов прогулятися галявинами рідного лісу   . - доброго дня , пролісочки та ромашки ! як спалося ? - озвався ландиш , до лісових жителів . - здраствуй , не погано , ніч була тепла , зірки яскраві то все добре було . дорогою він зустрічав не тільки квіточки , а й кущі шипшини , малини , величного дуба , тонку березу   та стрімку річечку майницю над якою красувалася плакуча іва - вона спустила свої пасма так низько , що вони майже доторкалися блакитної водиці , яка неслася стрімко донизу . була в нього маленька мрія , дізнатися як з"явився перший білий ландиш на цій планеті ? нажаль, ніхто з рослин не знав цього і він вирішив піти до тисячолітнього дуба на якому жила стара   як цей світ,сова . прийшовши на галявану всипану фіалковим цвітом   , він нарешті побачив дуба   і сову вічно сидячу на найпишнішій гілці , яка так старанно ховала її від сонячного світла . - доброго дня , совушко - крикнув ландиш , -доброго , дитя ! що тебе занесло так далеко ? - совушко , я б хотів поцікавитися у тебе , як з"явилася перша , така ж квітка як і я ? - о-о-о-о , синку , дай поміркую , можливо щось і . пройшов деякий час і ландиш вирішив запитати у мудрої птахині . -ну що пані сова , згадали ? - так любий ! зараз я росповім тобі , що бачила моя матуся . - сова почала свою розповідь . - колись , дуже давно , ще коли навіть і мене в цьому лісі не було , а матуся бігала малесеньким пташеням , пробігала тут білосніжка за якою, як ти знаєш , йшов мисливиць . вона так швидко бігла , не оглядуючись , не зволікаючи , та так що втратила свое білісіньке намисто , яке подарував їй батько . намисто розлетілося по всій галявині але дівчина не помітила цього , лише на слідуйчий день , коли вона вийшла зі своєї схованки , помітила відсутність її дорогого серцю подарунка . білосніжка вирішила пройти стежкою , якою бігла до схованки . вона йшла , дивилася по всім   але намистин не знайшла та її око запримітило чудову галявину , усіпано білосніжними квітами , які пахнули батьковим коханням і від тоді дівчина кожного дня приходила на цю диво-галявину , милуватися ландишами , саме так вона вас і назвала ! ось , дорогеньки історія про твою появу . ландиш був зачараваний розповідью , подякував сові   та помчав на свою гаплявину . овитий любовью до свого роду , який з"явився з чарівних намистин , прекрасної дівчини !