Твір мініатюра" весна в рідному краї"

Может так: мир миниатюры весна в родном крою

Кінь і осел зустрілись на вузенькому мостику. кінь каже ослові: - дай мені дорогу! а осел уперся, ні з місця, і каже: - дай ти мені дорогу, я достойніший од тебе.- замовчи, нікчемо, - гордовито промовив кінь, - іще й ти здумав собою величатися! дурнішого за осла в світі немає. не дарма у людей поговірка склалась: "дурний, як осел! " а кінь - розумна істота: я чоловікові приношу велику користь. коней вчать нарівні з солдатами, і вони все дочиста розуміють, а ти що - дурний, як пробка. - а ти хоч і розумний, зате богу противний, - каже осел, - ти такий ненажерний, що тобі корму ніколи не настачиш. коли ховавсь ісус христос в яслах від розбійників, так ти все сіно пожер, йому нічим було прикриться і тебе за се бог прокляв, а я хоч і дурний, зате угодний богу. на мені божа мати їхала у єрусалим, а ти кінь має ослові уступать і повинуваться.ото вони сперечалися, сперечалися, один одному дороги не давали. а далі кінь із гордості кинувсь напролом, щоб збити осла з мосту, а самому пройти. осел теж подався уперед, - і обидва полетіли у воду. бовтаються в рівчаку і ніяк не можуть вилізти. на той час біг по місточку собака, розпитав, з якої причини вони попадали, і сказав їм: - обидва ви дурні, гордість і тупість - між собою брати. якби один з вас був учтивий, дав би іншому дорогу, то все було б по-доброму