Твір мініатюра: "євшан зілля-звернення до українців"

Микола вороний — талановитий поет і критик, історик і перекладач. та працювати на повну силу він не міг через переслідування, звинувачення в контрреволюційній діяльності, арешти. а вся провина полягала в тому, що поет дуже любив свій край, український народ, уболівав за його долю. цікавився м. вороний історією україни, знайомився з літописами, працював з архівними документами. у галицько-волинському літописі він знайшов один факт, який його дуже зацікавив. князь володимир мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана. пошаною й увагою, хлопчик швидко забув рідний край, свої звичаї. а старий хан сумує за сином і, щоб повернути його, споряджає до києва посланця, щоб той нагадав юнакові про його край, рід і умовив повернутися назад. та не схотів той ні слухати, ні повертатися. «і дав йому ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». т прийшов у землю свою», — говориться в іпатському літописі. саме ці слова автор виніс у епіграф, передавши почуття людини, яка забула рідний край, та вказавши на можливість відновлення любові до рідного краю.

замислювалися ви коли-небудь над тим, 

наскільки важливою є вчительська праця? що незвичайного у професії, яка  пов’язана з формуванням і розвитком   людської особистості? і чому саме вчительку називають нашою другою мамою?  

 

я впевнена,  що професія вчителя – 

найважливіша у нашому суспільстві. батьки життя, а вчителі наповнюють  його змістом. батьки дбають про матеріальне,   а  вчителі -  про духовне збагачення дитячої душі.

 

 

 

    це дуже складна і кропітка робота, бо  педагогам треба розуміти кожну дитину, знаходити підхід  до кожної особистості, враховуючи її характер  та вдачу. а для цього необхідні не тільки   глибокі знання власного предмета,  а й    педагогіки  та психології .

 

 

 

    водночас це дуже цікава професія, адже в читель має змогу спостерігати за розвитком людської особистості, становленням 

дитячого «я». і саме від учителя залежить, який життєвий шлях обере учень, чи 

принесе він користь суспільству.    ця  відповідальність спонукає педагога постійно вдосконалювати свою майстерність,  дбати про рівень професійного розвитку.

 

 

 

    учителі відкривають нам чарівні двері у  життя, - не зачиняймо їх, тримаймо відкритими для любові та добра, якими так  щедро, по вінця, наповнює наші душі вчитель…